Забуте вбивство
- Автор: Кристи Агата
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля"
- ISBN: 978-966-14-0581-2 (укр.)
- Переводчик: Віктор Шовкун
- Жанр: Классические детективы
Электронная книга - «Забуте вбивство». Краткое содержание книги:
— Думаю існують інші способи довідатися про це, — сказала міс Марпл. — Якщо ми не пошкодуємо часу й терпіння, то, гадаю, зможемо роздобути необхідну нам інформацію.
— У всякому разі, ми маємо двох чоловіків, якими варто було б зацікавитися, — сказав Джайлз.
— Ми можемо припустити й існування третього, — сказала міс Марпл. — Це, звичайно, гіпотеза чистої води, але хід подій дає підстави вважати таку гіпотезу цілком реальною.
Ґвенда й Джайлз подивилися на неї з легким подивом.
— Це тільки припущення, — сказала міс Марпл, злегка почервонівши. — Гелена Кеннеді подалася до Індії, щоб одружитися з молодим Фейном. Навряд чи вона безтямна була в нього закохана, проте, мабуть, любила його й була готова прожити з ним життя. Та як тільки вона туди прибуває, вона розриває заручини з ним і телеграмою просить брата надіслати їй гроші на квиток для повернення додому. Ви можете пояснити, чому вона так зробила?
— Змінила свою думку, мабуть, — сказав Джайлз.
І міс Марпл, і Ґвенда подивилися на нього з відтінком певної зневаги.
— Звичайно, вона змінила думку, — промовила Ґвенда. — Ми це знаємо. Але чому вона її змінила — ось що мала на увазі міс Марпл.
— Я думаю, дівчата нерідко змінюють свій намір, — туманно відповів Джайлз.
— За певних обставин, — сказала міс Марпл.
У її словах був той очевидний зміст, який старі жінки вміють передати за допомогою мінімальної кількості слів.
— Він щось зробив не так, — туманно припустив Джайлз, але Ґвенда різко урвала його.
— Та ж тут усе очевидно, — сказала вона. — Інший чоловік!
Вона й міс Марпл подивилися одна на одну з тим глибоким розумінням з яким дивляться один на одного члени масонської ложі, куди простих смертних не допускають.
Ґвенда додала з глибокою переконаністю з голосі:
— Вони познайомилися на кораблі. Дорогою до Індії.
— Весь час поруч, — прокоментувала міс Марпл.
— Місячне сяйво на палубі, — сказала Ґвенда. — Але то мало бути щось серйозне, а не звичайний флірт.
— О, так — сказала міс Марпл. — Думаю, то було щось серйозне.
— Чому ж вона не одружилася з тим чоловіком? — запитав Джайлз.
— Можливо, він не закохався в неї по-справжньому, — повільно промовила Ґвенда. Потім похитала головою. — Ні, думаю, у цьому випадку вона все ж таки одружилася б із Волтером Фейном. Ні, ні, звичайно, яка ж я дурна. Той був чоловік одружений.
Вона з тріумфом подивилася на міс Марпл.
— Саме так, — сказала міс Марпл. — Ось як би я реконструювала ті події. Вони закохалися одне в одного, можливо, закохалися без тями. Але якщо він був одружений — можливо, мав дітей і був чоловіком порядним, — то на цьому все між ними й закінчилося.
— Але вона вже не могла примусити себе одружитися з Волтером Фейном, — сказала Ґвенда. — І тоді вона надіслала телеграму братові й повернулася додому. Атож, така гіпотеза здається цілком імовірною. Повертаючись додому, вона зустрічається на кораблі з моїм батьком…
Вона замовкла, міркуючи.
— То було не безтямне кохання, — сказала вона. — Але між ними виникло почуття взаємної симпатії… А до того ж там була я. Вони були обоє нещасливі й, певно, втішали одне одного. Батько розповів їй про мою матір, а вона, можливо, розповіла йому про того, іншого… Так, звичайно.
Вона розкрила записника.
Хтось у неї був, я знаю, хтось у неї був… Вона мені розповідала ще на кораблі… Хтось такий, кого вона кохала, але одружитися з ним не могла…
— Атож, так воно й було. Гелена й батько мали відчуття, що їхні долі схожі — а крім того, була я, мала дитина, яку треба було доглядати, і вона подумала, що зможе зробити його щасливим, а може, подумала, що й сама зрештою знайде щастя в шлюбі з ним.
Вона замовкла, подивилася на міс Марпл, енергійно кивнула головою й сказала:
— Ось як усе було.
Джайлз здавався роздратованим.
— Знаєш, Ґвендо, ти навигадувала казна-чого й намагаєшся переконати нас, що все й справді відбувалося саме так.
— Усе так і відбувалося. Так воно мало бути. І це дає нам третього Ікса.
— Тобто?
— Одруженого чоловіка. Ми не знаємо, ким він був. Він міг бути зовсім непривабливим. Або навіть трохи божевільним. Він міг приїхати за нею сюди.
— Ти щойно казала, що він плив на кораблі до Індії.
— Люди можуть повертатися з Індії, хіба ні? Волтер Фейн повернувся. Це сталося десь через рік. Я не запевняю, що той чоловік повернувся насправді, але таку можливість виключати не можна. Ти знову й знову запитуєш про те, які чоловіки були в її житті. Що ж, ми маємо вже трьох, Волтера Фейна, юнака, чийого імені ми не знаємо, й одруженого чоловіка…