Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
5. Якщо особа заволоділа річчю недобросовісно, або прикривала факт володіння, або володіла річчю упродовж зазначених строків не безперервно (за винятком абзацу другого ч. 3 ст. 344 ЦК), вона не набуває права власності.
6. За загальним правилом, право власності за набувальною давністю виникає з моменту спливу зазначених строків. Але сам по собі сплив набувальної давності не є достатньою підставою для набуття володільцем права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби та цінні папери. Для набуття права власності на такі об’єкти володілець має звернутись до суду із заявою про визнання права власності, що виникло зі спливом набувальної давності. Набрання таким рішенням законної сили є підставою для виникнення права власності на зазначені види майна, крім нерухомого майна, право власності на яке підлягає реєстрації. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.
7. Порядок набуття права на земельну ділянку за давністю користування встановлюється ст. 119 Земельного кодексу [38]. Тут також установлено п’ятнадцятирічний строк. Але його сплив надає лише право на звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передання земельної ділянки у власність або надання у користування (на умовах оренди). Передання земельної ділянки у власність або користування при цьому здійснюється в порядку, установленому Земельним кодексом. При цьому слід ураховувати, що із контексту ст. 119 ЗК випливає, що громадянин набуває права на передачу йому у власність або надання у користування земельної ділянки за давністю користування. І це право може захищатись судом.
8. Урахування строку відкритого володіння, який минув до дня введення в дію нового Цивільного кодексу, при обчисленні строку набувальної давності, є можливим відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. Таке врахування можливе, якщо володіння почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом або раніше, тобто до 1 січня 2001 р. Але до набувальної давності може бути включений строк володіння тільки з 1 січня 2001 р. Строк володіння до 1 січня 2001 р. до набувальної давності не може бути зарахований, незалежно від його тривалості.
Стаття 345. Набуття права власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності
1. Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
2. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
1. Приватизація державного майна та майна, що є в комунальній власності, передбачає укладення у встановленому порядку договору купівлі-продажу. Такий договір і є підставою виникнення права власності на майно, що приватизується.
2. Відповідно до законодавства про приватизацію юридичні особи (за встановленими обмеженнями) також можуть набувати права власності на майно, що приватизується.
3. Протилежне приватизації явище — націоналізацію (чи реприватизацію) — Цивільний кодекс не передбачає. Очевидно, мається на увазі, що придбання державою права власності на об’єкти, що були у приватній власності, повинне здійснюватись на підставі правочинів, що вчиняються шляхом вільного волевиявлення сторін.
ГЛАВА 25 ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
Стаття 346. Підстави припинення права власності
1. Право власності припиняється у разі:
1) відчуження власником свого майна;
2) відмови власника від права власності;
3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
4) знищення майна;
5) викупу пам’яток історії та культури;
6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
7) виключено
8) звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника;
9) реквізиції;
10) конфіскації;
11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
(Із змін, від 17.11.2009)
1. Ця стаття не містить вичерпного переліку підстав припинення права власності. Зокрема, абзац дванадцятий частини п’ятої ст. 10 Закону «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» передбачає примусове відчуження об’єктів приватної власності з обов’язковим наступним повним відшкодуванням [160]. Ця правова конструкція не охоплюється поняттям реквізиції, як воно визначається в ст. 353 ЦК.