Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз». Краткое содержание книги:
Вона мріяла про смерть, аби не відчувати більше цієї порожнечі. Один тільки Річард прийняв її всю, разом з магією. Келен і сама не до кінця приймала свою силу, а Річард прийняв. А тепер занадто пізно. Втратити магію страшніше, ніж втратити життя. Тепер вона знала, що відчувають інші Володарі магічної сили, якщо з ними трапиться те ж, що і з нею. І оплакувала їх.
Ренсон ривком зупинив її і повернув до реальності. Вони стояли в тьмяно освітленому коридорі перед якимись залізними дверима. Стражник возився з іржавим замком. Келен упізнала це місце. Тут вона брала сповіді.
— А тепер прийшов час виконати мою другу обіцянку, Мати-сповідниця, прошипів Ренсон. — Тебе позбавлять честі.
Келен ахнула, коли він схопив її за волосся і відтягнув голову назад. Вона безпорадно стояла з туго стягнутими за спиною руками, а Ренсон, тримаючи її за волосся, цілував їй шию.
Саме в те місце, куди її цілував Даркен Рал.
В її мозку промайнули ті ж жахливі картини, як і тоді, з Ралом Даркеном. Келен пересмикнуло від огиди й від кошмарних видінь. Їй привиділися жінки Ебініса, тільки тепер вона була однією з них.
— Я б тебе згвалтував сам, — прошепотів їй на вухо Ренсон. — Але мені неприємна твоя гординя.
Двері зі скрипом відчинилися, і, не додавши більше ні слова, Ренсон штовхнув її в колодязь.
59
Келен ахнула, відчуваючи, що летить вниз. Але не встигла юна навіть подумати, що станеться, коли вона впаде на землю, як чиїсь руки грубо підхопили її й опустили на холодний камінь. Люк зачинився. При світлі висячого на стіні факела Келен побачила гидкі посмішки чоловіків.
Мотузка різала руки. Жах і відчуття повної безпорадності штовхнули її на відчайдушні дії. Першого, хто до неї наблизився, Келен вдарила в пах. Вона лежала на спині і могла чинити опір. Другому вона розбила ногою обличчя. Чоловік з криком впав. Келен продовжувала відчайдушно відбиватися.
Чиїсь руки схопили її за щиколотки. Вона спробувала брикнути нападника, але її тримали міцно. Тоді Келен різко відкотилася вбік і вивільнилася.
Але ненадовго. Її знову вхопили за ноги.
Чинячи опір, вона судорожно роздумувала. Якась думка стукала в її мутне свідомість. Щось пов'язане з Зеддом. Але що?
Чоловіки, відштовхуючи один одного, задерли їй сукню. Хтось уже лапав її стегна. Жирні пальці зачепили спіднє і стягнули вниз. Келен відчула грубий дотик. Вона відчайдушно чинила опір, намагаючись одночасно побороти паніку.
Двоє нападників лежали на підлозі. Один — зігнувшись навпіл, лице іншого перетворилося в місиво. Вона зламала йому ніс. Залишалися ще десять, і ці десять намагалися навалитися на неї всім скопом. Вони билися між собою, відштовхували один одного. Перемагав самий здоровенний.
Келен ледь могла дихати. І тут відчайдушним зусиллям вона згадала. Якось вона запитала Зедда, чи не може він звільнити її від магії сповідники. Їй хотілося позбутися від магічної сили, щоб бути з Річардом. Зедд відповів тоді, що це неможливо, що магія дана сповідниця від народження і відняти її можна тільки разом з життям.
Так як же Ренсон позбавив її сили? Зедд — Чарівник першого рангу. Немає чарівника більш могутнього, ніж Чарівник першого рангу. І чому, цікаво, Ренсон не побажав її згвалтувати сам? Заявив, що вона йому противна.
Але ж він же хотів позбавити її честі. Так чому ж він надав це право іншим?
Тому що боявся.
Боявся, що вона здогадається. Здогадається про що? І тут її осяяло. Перше Правило Чарівника!
Люди вірять тому, чому хочуть вірити. Або коли вони бояться, що це може виявитися правдою. Вона боялася, що Ренсон дійсно позбавив її сили.
Можливо, своїм чаклунством він тільки заподіяв їй біль і позбавив відчуття магії з тим, щоб вона повірила в те, чого боялася найбільше?
Чоловіки намагалися дістатися до Келен, а Келен намагалася дістатися до власної магії. Намагалася знайти її всередині себе. Але магії не було. Порожнеча, Там, де раніше відчувалася сила, тепер була порожнеча.
Келен насилу стримувала сльози, але вона не могла дозволити собі втратити самовладання. Зберегти самовладання — єдиний шанс врятуватися. Вона намагалася з останніх сил, але не могла знайти свою магію, не могла визвати її. Магії просто не було.
Келен відчайдушно хотіла звільнити руки.
— Зачекайте! — Скрикнула вона.
Чоловіки завмерли і, піднявши голови, подивилися на неї. Келен судорожно ковтнула повітря.
«Говори, — наказала вона собі. — Говори, поки є можливість».