Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз». Краткое содержание книги:
На кріслі сповідниці теж хтось сидів. На такій відстані Келен не могла розгледіти обличчя людини, але вона і так знала, хто це.
Торкнувшись пальцями висячого на шиї кістяного намиста, Келен подумки попросила добрих духів про допомогу і захист і рушила вперед. Каблуки її чобітків дзвінко застукали по гучних мармуру. На підлозі перед помостом щось лежало. Але вона не могла зрозуміти що.
Дійшовши до столу, Келен виявила, що на кріслі сповідниці сидить зовсім не той, кого вона чекала побачити. А принц Фірен лежить перед помостом на маленьких носилках. Обличчя його було мертвотно-блідим, руки складені на залитих кров'ю грудях. Поруч лежав його меч. На горлі принца Фірена зяяла глибока рана.
Келен глянула в спрямовані на неї суворі темні очі. Сидячий в кріслі сповідниці чоловік нахилився вперед і склав руки на столі. Швидко озирнувшись, Келен виявила те, чого не помітила раніше: весь зал був оточений вартою.
Мати-сповідниця гнівно глянула на темноволосого, чорнобородого чоловіка.
— Геть з мого місця, або я сама уб'ю тебе! По залу прокотився дзвін видобутих клинків. Не зводячи з неї темних очей, чоловік ледь ворухнув рукою, і мечі негайно повернулися в піхви.
— Ти більше нікого не вб'єш, Мати-сповідниця, — спокійно сказав він. Принц Фірен — твоя остання жертва.
— Хто ти такий? — Насупилася Келен.
— Невілл Ренсон. — Як і раніше не зводячи з неї очей, він повернув руку долонею вгору. На долоні загорілася вогненна куля. — Чарівник Невілл Ренсон.
Не відриваючи погляду від Келен, він пустив вогняну кулю вгору. Та слухняно злетіла до стелі, пролунало щось схоже на постріл, і куля вибухнула феєрверком іскор. Зал здивовано ахнув.
Чарівник Ренсон нахилився і розгорнув якийсь сувій.
— Проти тебе висунуто безліч звинувачень, Мати-сповідниця. З якого б ти хотіла почати? Не повертаючи голови, Келен краєм ока оглянула зал.
Ніяких шансів на втечу. Жодного. Навіть якщо сидяча перед нею людина і не чарівник зовсім.
— Оскільки всі звинувачення помилкові, гадаю, не важливо, з чого починати. Чому б нам відразу не покінчити з цією пародією на правосуддя і не перейти до страти?
В залі повисла мертва тиша. Чарівник Ренсон навіть не посміхнувся, але лише трохи підняв брови.
— О, ніякої пародії, Мати-сповідниця. Тільки дуже серйозні звинувачення.
І ми зібралися тут, щоб у всьому розібратися. Я не сповідниця, і не бажаю прирікати на смерть невинного. Перш ніж ми завершимо сьогодні розгляд справи, всі присутні дізнаються про твою зраду. Я хочу, щоб народ знав все про твою жорстоку тиранію.
Келен, гордо випроставшись, склала руки на грудях. Вона зберігала неупередженість сповідниці. Присутні подалися вперед.
— Оскільки список дуже довгий, — продовжив Ренсон, — думаю, ми почнемо з найбільш серйозного звинувачення. — Він заглянув у сувій. — Зрада.
— З яких це пір захист жителів Серединних Земель є зрадою?
Схопившись на ноги, Ренсон гримнув кулаком по столу.
— Захист жителів Серединних Земель?! В житті не чув такої брудної брехні з вуст жінки! — Він розправив балахон і сів. — Твій «захист» зводився до того, щоб вкинути народи Серединних Земель в безодню воєн. Ти збиралась приректи тисячі людей на смерть лише з побоювання, що замість тебе стане правити хтось інший. Причому, смію зауважити, правити з одностайного схвалення Ради.
— Навряд чи це схвалення одностайне, якщо Мати-сповідниця заперечує.
— Заперечує з власних корисливих спонукань.
— І хто ж буде правити Серединними Землями? Кельтонці? Ти сам?
— Рятівник народів. Імперський Орден. У Келен підкосилися коліна. Їй здалося, що на неї валиться стеля. В голові зашуміло. Вона злякалася, що її виверне прямо на очах у всіх присутніх. Зусиллям волі Келен взяла себе в руки.
— Імперський Орден! Імперський Орден вирізав Ебінісс! І знищив всю опозицію, щоб правити самому!
— Брехня. Імперський Орден присвятив себе правлінню на благо народу. Він просто бажає покласти край твоїм злочинним діянням.
— На благо! Так вони вирізали всіх жителів Ебініса! Вони гвалтували жінок!
Ренсон засміявся:
— Ну-ну, Мати-сповідниця! Імперський Орден не вбив жодної людини. Він повернувся до незнайомого Келен чоловікові. — Радник Торстен, хіба у вашому великому місті, резиденції королеви, хто-небудь постраждав?
Круглощокий чоловік виглядав здивованим:
— Я тільки два дні тому прибув з прекрасного Ебініса, і там нікому не відомо ні про яку різанину. В натовпі почувся регіт. Ренсон єхидно посміхнувся.