Версола. Книга 2. Мисливець 04M
- Автор: Залевский Сергей
- Серия: Версола #2
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийне видавництвоСтрельбицкого
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Версола. Книга 2. Мисливець 04M». Краткое содержание книги:
Ось тут і була одна з великих відмінностей простих машин і таких, як просунутий «Хозус-Б4»: керуючий кристал таким простим способом обнулити було неможливо. Навіть не так: кристал був невід'ємною частиною машини з моменту своєї активації, і, витягнувши його з гнізда в центральній платі, можна було з ним попрощатися — вбудованого аварійного джерела живлення в ньому не було, тому така дія однозначно вбивала дорогий компонент і робила увесь всюдихід купою даремного набору різних матеріалів. Такий ось захист від крадіжки, злому і спроб присвоїти дороге майно: враховуючи, що цей блок коштував двадцять чотири тисячі, а найпоширеніша модель «Корт — 1600/п» всього коштувала сорок тисяч. Зрозуміло, що звичайному мисливцеві, що заробляє на життя забоєм простого «м'яса» такий дорогий девайс був не по кишені, та і нафіг не потрібний — одна деталь коштує більше половини нового перевіреного фургона. Ось тому Віктору і довелося купувати собі таку дорогу запчастину — звичайно, напевно був спосіб якось зламати або обнулити пристрій, але натяків на такі можливості йому ніхто не робив, та і баз з такими навичками ніде не знайшов…. по підсумку — мінус двадцять чотири шматки з кишені.
А потім його неприємно здивував напарник: Волш «порадував» звісткою, що має бажання трохи відпочити від безперервних рейсів і кривавого конвеєра — гроші грошима, але постійна відсутність жіночого товариства його вже стала втомлювати. До того ж виявилось, що у партнера в селищі є давня подруга, з якою у нього більш-менш серйозні стосунки, і чоловік хоче трохи змінити обстановку, тим більше, засоби дозволяють. На питання Віктора, коли цей відпочинок закінчиться, отримав дуже невизначену відповідь, що хлопця абсолютно не влаштовувало: в його плани входив спільний рейд за призом, а тут такий облом! Землянин витратив цілий день в спробі розв'язати проблему транспорту до потрібної йому точки, де імовірно стояв «його» фургон — варіантів майже не було. Піший похід відпадав відразу: по-перше, він вважав, що другий раз удача йому так не посміхнеться, і без прикриття у вигляді всюдихода його точно хтось зжере — 100 %! По-друге, в селищі було багато людей, які охоче б допомогли йому позбавитися від зайвих речей і майна,… а заразом і життя. Адже напевно у тих дебілів, які намагалися полювати на них з Волшем, є друзі, які шукають можливість поквитатися за загиблих товаришів. Варіант зі всюдиходом партнера відпадав теж, хоч той віддавав його Віктору без питань на невизначений час — їхати на ньому він не міг — який в цьому сенс? На двох машинах назад не поїде, він адже один!
Ще один варіант розглядався ним більш-менш уважно: домовитися з ким-небудь з мисливців і набитися тому тимчасовим напарником з таким розрахунком, щоб той довіз його до потрібного місця. Але тут, при зрілому роздумі, цей варіант був зовсім і не варіант, хе-хе: вести транспорт потрібно по черзі, спати в одному салоні з незнайомою йому людиною — ні, не підходить. А раптом він якось прокинеться і побачить поряд з тілом свою відрізану голову, а цей випадковий партнер виявиться скривдженим приятелем тієї гоп-компанії — ні-ні, знову мимо. Єдиний варіант, який міг знайти, це індивідуальний транспорт типу земних баггі: тут варіантів теж було дуже мало, але вибирати було ні з чого. Варіант з літаючим одномісним апаратом теж відмів — ті використовувалися іноді в зв'язці з повноцінним всюдиходом, оскільки вимагали постійної заправки, та і згадав, що його перша знахідка десь в «сірій» зоні — а там великі проблеми з польотами. Тому для поїздки туди підходила тільки наземна техніка, яку буде не жаль там кинути, оскільки завантажити її на (чи в) всюдихід буде нерозв'язною проблемою.
— Так, що тут є,… одне сміття… — Віктор рився в інфомережі селища у пошуках чогось недорогого, маленького і відносно спритного — так, щоб узяти з собою мінімум речей і максимум води і провіанту, та і щоб кинути було не жаль, загалом, на один раз!
Наскільки він пам'ятав свій перший піший похід через савану, по дорозі не було ні річок, ні озер — пару оазисів загидили тоді ті чорні буйволи, але в принципі, за цей час вони могли і відновитися. Проте покладатися в савані на випадок буде небезпечно — краще запастися цінною рідиною в дорогу і сподіватися на гірше. Ідея дістатися до просунутого всюдихода так зайняла думки хлопця, що він навіть забув про ті небезпеки, які його очікуватимуть в такому тривалому поодинокому рейді. Тут багато чого можна було уникнути, якщо знайти для себе швидкий транспорт, а як раз в цьому сенсі все було дуже сумно. Не знайшовши нічого відповідного, вирішив сходити в ту майстерню, де вони з Волшем обслуговували свій «Корт» — вже якщо і там йому ніхто нічого не порадить, то тоді доведеться на якийсь час забути про похід і уподібнитися напарникові — зануритися в розпусту і нескінченний відпочинок, благо грошей вистачало. Майстерня зустріла його шипінням лазерного різака і гулом роботи якогось механізму — простір був зайнятий на три чверті машинами інших мисливців, оскільки заклад мав високу репутацію серед населення селища і роботи тут завжди вистачало. Озвучив свої побажання знайомим ремонтникам і засумував — ті лише негативно мотали головами і розводили руками, а один з них навіть трохи поспілкувався із землянином, оскільки був у цей момент відносно вільний від роботи.