Сакрал

— Ви часто залишаєтеся в офісі після роботи?

— У міру необхідності. Кому хочеться сидіти на роботі в неробочий час? — сухо відповіла Рома.

Ревнощі помалу почали відступати. Тереза не бачила суперниці у своїй новій знайомій. Це відчувається. Жінки відразу відчувають зацікавлення своїм коханим іншою жінкою. Тут такого не було.

— Цікавитеся стародавньою мовою? — Погляд Роми зупинився на екрані.

— Доводиться.

— Хобі?

— Ні. Треба дещо перекласти.

— Перекласти?

— Розшифрувати.

— Може, я допоможу? — запропонувала Рома.

Здивуванню Терези не було меж. Стародавні символи? Ця дівчинка? Тепер ніхто таким не цікавиться. А тим більше молодь.

— Ви знаєтесь на символах давнини?

— «Ти», — дозволила Рома. — І не на символах давнини, а на символах вічності. Я права?

Від несподіванки Тереза аж завмерла.

— Так… справді. Вічності.

Не чекаючи на дозвіл, Рома глянула на екран, а потім взяла до рук кілька затертих аркушів Марти.

— Буде простіше, якщо скажеш, що саме намагаєшся знайти.

— А звідки ти знаєш про символи? — не вгавала Тереза.

— Я вчуся на філософському в університеті.

— І вас на філософському такому вчать? — Знову в голосі з'явилася недовіра.

— Так. Ще й як. Більше того, мій дядько відомий лінгвіст, і він змалку зацікавив мене деякими темами…

«Деякими темами» було вимовлено майже по складах. Виникало враження, наче Рома хоче щось навмисно підкреслити, звернути увагу, налякати…

Тереза вже зовсім заплуталася. І поки думала, чи варто довіритися незнайомці, та раптом запитала:

— Тут йдеться про силу Давнього Єгипту. Кролл перший згадав про неї. Я не помиляюся?

У Терези від здивування округлилися очі. Невже та сила така відома? Невже тільки вона нічого не знала про її існування? Але хоч десь мала чути…

У принципі, почула.

— І що ти про неї знаєш? — намагаючись виглядати спокійною, спитала Тереза.

Здавалося, Рома тільки й чекала на подібне питання, її очі блиснули, вона зручно вмостилася на край столу і тоном вчительки промовила:

— Є помилкова думка, наче всі знання про містику, духів, релігію походять з Єгипту як з найдавнішої з цивілізацій. Це помилкове твердження. Були цивілізації давніші, наприклад, майя, шумери. Але були цивілізації ще давніші, про які нічого не може знати сучасна наука. Деякі свідчення про них знаходяться в тибетських монахів і вивчаються лише втаємниченими. Суть приблизно така: людство за часом й історією поділяється на кілька рас, кожна раса проживає певний період і відходить на задній план. У небуття. Але то люди. Вони смертні. Та крім людей у всесвіті є інші сили. Наприклад, Бог. Він Творець, Добро, до Його ідеалу потрібно прагнути, Він — Життя! На жаль, є й інші сили, неймовірно слабші за Бога, але інколи сильніші за людей.

— Інколи?

— Коли віра слабка, — майже як священик в церкві, мовила Рома. — Ті сили постійно борються з Богом. Вони ніколи не подолають Його, але намагаються знищити, тобто перетягти на свій бік якомога більше душ людей. Бо кожна безсмертна душа — це теж сила. Те, про що ти намагаєшся знайти інформацію, виникло давно, ще до появи людства як такого. ВОНО винищує життя й іншої місії не має. ВОНО розумне. Раз на кілька сот років набуває великої сили і використовує її, щоб нищити. На перший погляд, логіки немає. Але Кролл перший проаналізував ЙОГО природу і виявив, що, знищуючи, ВОНО прагне до… життя. Знищуючи, воно аналізує форму об'єкта. Не лише тіла, але й душі! І в якийсь певний період часу намагається стати подібним до найвищої істоти Божого творіння.