Мiстер Мерседес
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Bill Hodges Trilogy #1
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-7662-1
- Переводчик: Олександр Красюк
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Мiстер Мерседес». Краткое содержание книги:
Спогади про нерозкритий злочин не дають спокою колишньому поліцейському Біллу Ходжесу. Він мав упіймати злочинця, який на вкраденому «мерседесі» навмисне вбив та покалічив десятки людей, але… Одного дня Білл отримує листа від того самого таємничого вбивці. Він обіцяє, що наступного разу жертв буде більше! Це був тільки початок… Білл знову повертається до роботи. Ставки в цій смертельній грі надто високі…
Звучить металеве «чвак». Троль 1 перехняблюється набік, його веселий вигляд змінюється болісним здивуванням. Він робить спотикливий крок із бровки і падає на дорогу. Там він перекидається на спину, хапаючись руками за горло, давиться повітрям, з очима, впертими в дно віадука.
Уперед вирушає Троль 3:
— Йобаний… — починає він, і тоді Ходжес піднімає ногу (шпильки й голки пішли геть, слава Богові) і миттю б’є його в пах. Він чує, як рипнули штани в нього на заду, і думає: «Ох ти ж старий пердун». Троль 3 виє від болю. Тут, з легковиками і ваговозами, що проносяться над головою, цей звук дивно плаский. Троля переламує навпіл.
Ліву руку Ходжес так і не витягав. Він випрямляє на ній вказівний палець, щоб той випирався з кишені, наставляючи його на Троля 2.
— Агов, сракорилий, нема сенсу чекати на більшого брата цього малого. Я сам порву тобі кулею сраку. Мене бісить, коли троє на одного.
— Ні, чоловіче, ні! — Троль 2 високий, добре збудований, років, либонь, п’ятнадцяти, але переляк його змалює заледве до дванадцятирічного. — Прошу, дядьку, ми пр’сто гралися!
— Тоді тікай, ігрунчику, — каже Ходжес. — Мерщій.
Троль 2 біжить.
Тим часом Троль 1 підвівся на коліна:
— Ти пошкодуєш про це, жирний му…
Ходжес робить крок у його бік, піднімаючи Ляпанця. Троль 1 це бачить, видає дівчачий скрик і прикриває собі шию.
— Тобі краще теж утікати, — каже Ходжес, — бо інакше цей жирний дядько збирається обробити тобі пику. Коли твоя матуся прибуде до пункту невідкладної допомоги, вона пройде повз тебе, не впізнавши.
Цієї миті, з адреналіновим напором і тиском, мабуть, понад двісті, він дійсно на таке абсолютно готовий.
Троль 1 підводиться на рівні. Ходжес робить фальшивий випад у його бік, і Троль 1 винятково слухняно сахається назад.
— Забирай з собою свого дружка і поклади йому льоду на яйця, — каже Ходжес. — Вони розпухнуть.
Троль 1 обхоплює рукою Троля 3, і вони шкандибають до Лоутавнського боку віадука. Коли Тролю 1 здається, що він уже в безпеці, він обертається і гукає:
— Я з тобою ще зустрінуся знову, жирний.
— Моли Бога, щоб цього не сталося, сракоголовий, — каже Ходжес.
Він підбирає рюкзак і вручає його малому, який дивиться на нього вибалушеними, повними недовіри очима. Йому, мабуть, років із десять. Ходжес опускає Ляпанця назад собі до кишені.
— Чому ти не в школі, малий чоловіче?
— У мене мама захворіла. Я іду по ліки для неї.
Ця брехня настільки нахабна, що змушує Ходжеса вищиритися.
— Та ні, аж ніяк, ти просто прогулюєш уроки, — каже він.
Хлопчик не каже нічого. Це полісмен, ніхто інший не виступив би так, як цей дядько. Ніхто інший не тримав би зарядженої шкарпетки у себе в кишені також. Безпечніше грати німого.
— Іди, прогулюй уроки деінде, де безпечніше, — каже Ходжес. — Там є ігровий майданчик, на Восьмій авеню, спробуй туди.
— Там торгують коксом, на тому майданчику, — каже хлопчик.
— Я знаю, — каже Ходжес, майже добродушно, — але ж ти не мусиш собі купувати.
Він міг додати: «Ти не мусиш також ставати перенощиком наркоти», але це звучало б уже наївно. Там, у Лоутавні, більшість такої дрібноти якраз і займаються переноскою. Можна заарештувати такого за володіння наркотиком, але спробуй зліпити справу.
Він вирушає знову на парковку, по безпечний бік віадука. Озирнувшись назад, він бачить, що хлопчик так і стоїть на місці, дивиться на нього. Рюкзак звисає з одної руки.
— Маленький чоловіче, — каже Ходжес.
Хлопчик дивиться на нього мовчки.
Ходжес піднімає руку, наставляючи на нього.
— Щойно я був зробив тобі добро. Я хочу, щоб ти передав його далі, перш ніж сьогодні ввечері сяде сонце.
Тепер вираз обличчя малого виказує цілковите нерозуміння, немов Ходжес бовкнув щось іноземною мовою, але з цим гаразд. Інколи воно просочується вглиб, особливо у юних.
«Люди б здивувалися, — думає Ходжес. — Вони були б дуже здивовані».
— 22 —
Брейді Хартсфілд перевдягається в свою іншу уніформу — білу — і перевіряє фургон, швидко зазираючи до списку, саме так, як це подобається містеру Льобу. Все на місці. Він потикає голову в кабінет, щоб привітатися з Ширлі Ортон. Ширлі жирна свиня, завелика любителька продуктів компанії, але йому хочеться залишатися приємним для неї. Брейді хоче бути приємним для всіх. Так набагато безпечніше. Вона западає на нього, і це зручно.