Студії з української етнографії та антропології

а) Здобування вогню та користування ним. Велика кількість вугілля та спалених кісток н розкопках без жадного сумніву свідчить нам про те, шо в палеолітичні часи населення України вже вміло і здобувати вогонь, і користуватись ним Про спосіб здобупанпя вогню в добу неоліту ми, на основі перехованих останків, висловитись не маємо змоги, але a priori слід думати, іцо здобували тоді вогонь за допомогою тертя, як цс робиться й тепер в рідких, головним чином, ритуальних випадках Ми вже згадували, як гуцули здобувають вогонь для запалювання пастушої ватри за допомогою швидкого верчення скалуша. цебто шматка сухого дерева з шматочками труту, шо вправлені в загострені та розщеплені кінці його; вертять його між двома міцно вбитими в землю кілками, шо мають відповідні глибкн, куди й входять кінці скалуша з трутом. Иноді такий скалуш вставляють просто в глибкн,-один кінець в двері, другий у причілок чи в стіну, і, натискуючи на двері одною рукою чи плечем, другою рукою швидко вертять скалуш за допомогою, наприклад, шнура тощо. Такі самі прилади на Україні вживаються також у тих випадках, коли треба обкурити скотину, щоб запобігти пошесті, тощо. До здобування вогню тертям беруться в крайніх випадках також мисливці та подорожні, коли випадково немає спромоги здобути вогонь инакше.

У розкопках залізного віку вже раз у раз трапляються кресала н формі шматка заліза із стонченими кінцями, що загнуті в один бік і сходяться кільцевими загинами. Цілком такої самої форми кресало, що було поширене раніш по цілій північній та середній Європі, вжинається ще й тепер на Україні. Для трута звичайно беруть або певні сорти сушених грибів, або розм’якшену дерев'яну губку, змочену в селітрі чи просто в людському мокрому. Літ ЗО—40 тому для цієї мети вживали приготований таким способом товстий синій папір, шо в нього раніш загортали голови цукру. Для переховування кресала, трута та креміню робились, робляться й нині шкіряні гаманці, иноді оздоблені мідяними бляшками, гудзиками тощо; їх носять у кишені, на поясі або на окремому ремінці через плече, і зустрічаються вони майже скрізь, але особливо часто на Волині та н південних губерніях.

Мабуть, таке само давнє й здобування вогню за допомогою сірки. В могилах залізного віку, де вже трапляються й згадані кресала, часто зустрічаються як шматки сірки, так і останки її на дні черепків або плоскодонного маленького посуду, а біля півстоліття тому на Україні в кожному, навіть поміщицькому, домі можна було ще знайти самодільні справжні сірники. Цікаво, шо такі сірники ше далеко не вивелись і в Західній Європі; їх можна купувати й нині в дрібних крамничках в самому центрі Парижа.