День Незалежності
- Автор: Масляк Петро
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Геопринт
- Жанр: Альтернативная история
Электронная книга - «День Незалежності». Краткое содержание книги:
До речі, розрахунки деяких фізиків-теоретиків показують, що Всесвіт, можливо, складається з двох накладених один на одного і пов’язаних між собою світів. Кожний із них співпадає всіма своїми точками з іншим і є ніби його тінню. Це два види матерії: звичайна і так звана тіньова, слабо пов’язана з першою. На Землі існують окремі території, де ці світи можуть співіснувати, народжуючи при цьому таких собі двійників, котрі діють у двох світах одночасно. До таких територій, де можуть виникати подібні явища, і належать Україна, і, зокрема, Київ.
Власне, подібне явище саме й замальовується у творі академіка Петра Масляка «День незалежності», який вийшов у київському видавництві «Геопринт». Крім того, автор у захопливій художній формі розглядає, яким чином зміна минулого-майбутнього може відбитися на долях України й українців. За сюжетом президент України та його «друг»-олігарх одночасно «замовили» один одного. Для виконання замовлень задіяні два найкращі спеціалісти (міжнародний кілер і український снайпер). Принагідно виявляється, що ці люди існують ніби у паралельних світах, інколи втілюючись однією душею у двох тілесних оболонках. Хто ж зі снайперів виявиться спритнішим у змаганні, де на кону — життя людей?
Про це і ще про багато чого цікавого можна дізнатися, прочитавши роман П. Масляка. Він написаний у жанрі гостросюжетної реалістичної фантастики. Щодо автора цього роману, то помічено, що пророцтва і наукові передбачення професора Петра Олексійовича Масляка мають магічну силу збуватися. Науковий аналіз вченого, його інтуїція й навіть пророчі сни створюють неповторний колорит роману. Можливо, читач раптом почне впізнавати в придуманих письменником персонажах конкретні історичні особи, а також події й явища українського сьогодення, що саме і відрізняє реалістичну частину цього твору. Книжка «нашпигована» глибоким знанням природи, сучасних технологій і людської психології, маловідомими фактами з історії та географії, філософськими афоризмами і політологічними узагальненнями, а також життєрадісним гумором.
Події роману відбуваються в сучасній Україні. Все справжнє: Дніпро, Київ, вулиці, установи, гуртожитки, навіть автобусні маршрути. Реальні люди: чоловіки й жінки, студенти й пенсіонери, міліціонери й дачники. Реальна і ситуація: до влади прийшло чергове політичне угрупування, і між переможцями починаються «розбірки». Але чи дійсно всі ті люди й ситуації настільки реальні? Адже дія роману відбувається не сьогодні, а десь у майбутньому. Саме туди переміщується на своїй «машині часу» геніальний вчений Хома. То якою буде наша країна в майбутньому, який шлях обере? Над цим пропонує замислитися автор роману «День Незалежності», що вийшов у видавництві «Геопринт» та Бібліотеці інтернет-порталу «Народний оглядач» і вже з’явився у книжкових магазинах не тільки столиці, а й інших містах України.
Петро ОЛАР, кінорежисер
- Знаєте, в мене перед зустріччю з вами чомусь пропав апетит.
- Щиро вам вірю. І все-таки дозвольте я покладу на вашу тарілку ось цієї страви. Потім розповім щось ексклюзивне про неї. Небагато знайдеться людей в Україні, які могли б похвалитися, що хоча б чули про неї, не кажучи вже про те, щоб їсти. Тим більше, в нашій державі майже немає людей, які б правдиво стверджували, що їм за столом прислуговував сам Бенгалуров. Ви згодні?
- Змушений з вами погодитися, - посміхнувся Орос, вперше з часу їх зустрічі.
«Господи, у що перетворилася Україна після того вбивства Президента, - подумав Андрій. - Колишня «шістка» із бандитського угрупування рекетирів, якого не раз заарештовували колеги Ороса з карного розшуку, людина, яка відсиділа за пограбування і згвалтування тринадцятирічної дівчинки, нині - олігарх, народний депутат, лідер партії. Чому я обрав для пострілу не те вікно? Де була моя знаменита інтуїція? Мабуть, просто доля в черговий раз відвернулася від мене і відУкраїни».
- Правда, неймовірно смачно? - Бенгалуров пильно дивився на Андрія, ніби читаючи його думки.
- Так, доволі смачно - підтвердив Орос, а сам подумав: «Я тебе, падло, годував би в’язничною баландою, а потім би із задоволенням розстріляв».
- Давайте поговоримо про вашу родину, - продовжив розмову Бенгалуров. - Вам пощастило з донькою, але не поталанило з сином. Зізнаюся відверто, я викупив його картярський борг у тих страшних людей.
«Хіба є ще страшніші люди за тебе? - подумав Андрій. - Що ж це за світ наш такий? Люди своїми руками будують пекло на Землі, та ще й при цьому ремствують на Бога».
- Вашу доньку я взяв під захист, - продовжував олігарх. - Це щоб ні в кого не виникло спокуси викрасти її і продати до гарему десь на Сході. Ви ж бачите, що коїться в країні - повна сваволя.
- Про це всі знають і говорять, - згодився Орос. - Ситуація увесь час погіршується, і, врешті-решт, неодмінно закінчиться такою собі диктатурою. Прийде до влади якийсь генерал - український Піночет - і наведе «порядок» залізною рукою. От тоді всім дістанеться на горіхи. Я навіть чув, що деякі організації орденського типу вже складають списки головних вітчизняних корупціонерів. Особисто я вважаю, що спеціально таких списків можна і не складати, достатньо просто відкрити часопис «Форбс», в якому щорічно з великою помпою оприлюднюється перелік усіх найбагатших людей України. От дебіли. Всі просто із власної шкіри пнуться, так хочуть потрапити до нього, задля престижу. І ніхто не розуміє, що насправді це фактично «розстрільний список».
- Згоден з вами, - Бенгалуров якось зажурено подивився у свою тарілку. - Так завжди було, так завжди і буде. Гітлер виник не сам по собі. Його створила повна сваволя і беззаконня Веймарської республіки. Сталін же захопив владу на фоні неймовірної корупції і повного морального занепаду НЕПу. Ви, мабуть, не знаєте, що під час НЕПу Санкт-Петербург, або Петроград, як його тоді називали, перетворився на справжній новий Содом, а Москва - на нову Гоморру?
- А ви, виявляється, теж філософ.
- Станеш тут філософом з такими справами.
- Що, дійсно все так погано?
- Гірше нікуди. Саме про це я і хотів би з вами погомоніти.
- Відверто кажучи, я не розумію, з чого вам так переживати? - здвигнув плечима Андрій. - Ви ж людина заможна, народний депутат, лідер парламентської фракції, і кажуть, що найкращий друг Президента. Чи не так?
- От і я думав, що найкращий друг… Є дві речі, які мене непокоять. Зверніть увагу, я змушений бути з вами абсолютно відвертим. Нинішній Президент у нас дурень, вибачте на слові. Він веде країну до катастрофи і може закінчити, як Сальвадор Альєнде або Ніколає Чаушеску. І нас за собою потягне. Стосовно «розстрільного списку», це ви дуже влучно помітили, але, коли все це ще трапиться: завтра, а можливо лише через 5-10 років?.. Зараз проблема, принаймні для мене, в іншому. Справа в тому, що я абсолютно точно знаю - Президент вирішив мене ліквідувати. Фізично.
- Звідки у вас така впевненість?
- Я ж кажу, це абсолютно достовірна інформація. І я не зможу вберегтись в принципі. Це лише справа часу. Але я не збираюся тікати і кудись ховатись. Маю намір прийняти виклик і відповісти адекватно.
- І цією симетричною відповіддю, так розумію, маю служити я?
- Мені рекомендували вас як майстра снайперської справи, та ще й з аналітичним складом розуму. І до того ж, як виявилося, філософа. Одним словом, я хочу, щоб ви вбили Президента. Не поспішайте відмовлятись - підняв він руку, бачачи, що Андрій уже готовий заперечити. - Подумайте. Адже ви, напевно, патріот своєї країни і бачите, що в ній нині відбувається. Хто знає, можливо, цей вчинок - або акція, якщо бажаєте, - стане початком чогось кращого, якихось нормальних і продуктивних процесів розвитку нашої з вами України? До того ж після здійснення замовлення, ні вам, ні вашій родині нічого не загрожуватиме, даю гарантію і своє слово.