День Незалежності
- Автор: Масляк Петро
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Геопринт
- Жанр: Альтернативная история
Электронная книга - «День Незалежності». Краткое содержание книги:
До речі, розрахунки деяких фізиків-теоретиків показують, що Всесвіт, можливо, складається з двох накладених один на одного і пов’язаних між собою світів. Кожний із них співпадає всіма своїми точками з іншим і є ніби його тінню. Це два види матерії: звичайна і так звана тіньова, слабо пов’язана з першою. На Землі існують окремі території, де ці світи можуть співіснувати, народжуючи при цьому таких собі двійників, котрі діють у двох світах одночасно. До таких територій, де можуть виникати подібні явища, і належать Україна, і, зокрема, Київ.
Власне, подібне явище саме й замальовується у творі академіка Петра Масляка «День незалежності», який вийшов у київському видавництві «Геопринт». Крім того, автор у захопливій художній формі розглядає, яким чином зміна минулого-майбутнього може відбитися на долях України й українців. За сюжетом президент України та його «друг»-олігарх одночасно «замовили» один одного. Для виконання замовлень задіяні два найкращі спеціалісти (міжнародний кілер і український снайпер). Принагідно виявляється, що ці люди існують ніби у паралельних світах, інколи втілюючись однією душею у двох тілесних оболонках. Хто ж зі снайперів виявиться спритнішим у змаганні, де на кону — життя людей?
Про це і ще про багато чого цікавого можна дізнатися, прочитавши роман П. Масляка. Він написаний у жанрі гостросюжетної реалістичної фантастики. Щодо автора цього роману, то помічено, що пророцтва і наукові передбачення професора Петра Олексійовича Масляка мають магічну силу збуватися. Науковий аналіз вченого, його інтуїція й навіть пророчі сни створюють неповторний колорит роману. Можливо, читач раптом почне впізнавати в придуманих письменником персонажах конкретні історичні особи, а також події й явища українського сьогодення, що саме і відрізняє реалістичну частину цього твору. Книжка «нашпигована» глибоким знанням природи, сучасних технологій і людської психології, маловідомими фактами з історії та географії, філософськими афоризмами і політологічними узагальненнями, а також життєрадісним гумором.
Події роману відбуваються в сучасній Україні. Все справжнє: Дніпро, Київ, вулиці, установи, гуртожитки, навіть автобусні маршрути. Реальні люди: чоловіки й жінки, студенти й пенсіонери, міліціонери й дачники. Реальна і ситуація: до влади прийшло чергове політичне угрупування, і між переможцями починаються «розбірки». Але чи дійсно всі ті люди й ситуації настільки реальні? Адже дія роману відбувається не сьогодні, а десь у майбутньому. Саме туди переміщується на своїй «машині часу» геніальний вчений Хома. То якою буде наша країна в майбутньому, який шлях обере? Над цим пропонує замислитися автор роману «День Незалежності», що вийшов у видавництві «Геопринт» та Бібліотеці інтернет-порталу «Народний оглядач» і вже з’явився у книжкових магазинах не тільки столиці, а й інших містах України.
Петро ОЛАР, кінорежисер
«Ну й Амір», - посміхнувся про себе Андрій.
Він навантажив цілий візок їжі, поклавши зверху пару пляшок відмінного аргентинського вина.
«Давно забутий смак!» - напевно, не забув би вколоти мене Амір», - подумав відставний снайпер.
З двома величезними пакетами в руках Андрій лобом натиснув дзвінок дверей власної квартири. Відчинив Орест. Підхопив пакети, поніс до кухні.
- Тату, - зойкнула Мар’яна, вискакуючи до передпокою. - Навіщо ж ви накупили стільки всього? У нас же і так проблеми з грошима. - і, притишивши голос, додала. - Я все розповіла Орестові, нічого?
- Нормально, ми ж домовилися. Давай зараз приготуємо вечерю. Вип’ємо пляшку чудового вина, а потім заспіваємо мою улюблену пісню: «Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, а козак чує, серденько мре...» - почав співати Андрій експромтом.
- Ви чудово співаєте, - похвалив Андрія Орест. - Це і моя улюблена пісня. Дуже оптимістична: «Як ми любилися, та й розійшлися, тепер навіки зійшлися знов».
- Тільки про справи і різні наші проблеми - ні слова, згода? - промовив Андрій, підносячи вказівного пальця до обличчя. - Після вечері підемо на вулицю, скажімо, у сквер на Басейній, і там поговоримо. - Орос обвів рукою приміщення. - З огляду на ситуацію, що складається, не виключена можливість, що тут у нас повно «жучків».
- Невже все так погано? - схвильовано скинув голову Орест.
- Гірше нікуди.
- Гаразд, - поплескав Орос по плечу молодика і потенційного зятя. - Які пропозиції стосовно меню на сьогоднішню вечерю?
- Давайте віддамо ініціативу в цій справі Мар’яні, - запропонував Орест. - Вона чудово готує і з неабиякою фантазією. Я їй кажу, що це вищий клас ландшафтного дизайну в кулінарній справі. Вона може так смачно оформити звичайний омлет, що він виглядатиме справжнім кулінарним шедевром.
- Мар’яна ще у 9 класі відвідувала курси кулінарної майстерності, - нагадав Орос.
- Але ви, тату, принесли стільки всіляких делікатесів, що без вашої з Орестом допомоги я швидко не впораюся.
- Тоді чіпляємо фартухи і гайда на кухню, - скомандував Андрій. - А Орест тобі на кухні часто допомагає?
- Намагається, - засміялася дівчина. - Він до цієї справи так само спритний, як ведмідь до горобців.
- Я виріс у дитячому будинку без мами, - виправдовувався Орест. - Нікому було вчити.
- Але він здібний учень, - підтримала коханого Мар’яна. - В нього є бажання і фантазія. А в приготуванні їжі це головне. І якщо з цього хоча б чогось одного немає, досягти успіху дуже важко.
- А от я думаю, що головне тут - наявність відповідних інгредієнтів, - засміявся Андрій. - Приміром, якщо м’яса немає, його і не приготуєш. А вам, наприклад, відомо, що найкращими кухарями були не жінки, а чоловіки?
- Я ніколи не стану гарним кухарем, - лукаво зітхнув Орест. - Мені заважають упередженість і технічний тип мислення.
- А як це? - запитав Орос.
- Відчуваю нездоланне бажання розраховувати все до міліграма. А кулінарія - то незбагненна творчість, яка ніяк не вміщується в Прокрустове ложе кимось розроблених схем і прийнятих стереотипів. Доручіть п’ятьом господиням варити борщ з однаково відмірених інгредієнтів, і кожен варіант буде відрізнятися від інших.
- З цим твердженням можна погодитися. Наша мама варить чудові борщі. Але іноді бідкається, що в неї вони чомусь не виходять.
- Хлопці, до справи, - скомандувала Мар’яна. - Ви, тату, кришіть салат, це у вас добре виходить. Знаєш, Оресте, як тато вміє шаткувати капусту? Зараз побачиш. У нас вийде чудовий салат, навіть авокадо є. А ти, любий, будеш мені за асистента.
За годину родина сиділа за столом з чарками аргентинського вина в руках. Мар’яна ледь пригублювала, а чоловіки весело гомоніли з видимою насолодою сьорбаючи потроху напій. Дівчина мовчки переводила погляд сяючих очей з одного чоловіка на другого. Вона в очевидь тішилася з того, що її коханий і її батько так добре порозумілися. Всім своїм єством Мар’яна відчувала: разом ці чоловіки здатні вирішити будь-яку проблему, і їй уже немає чого турбуватися далі.
- А нащо нам кудись йти з дому? - запитав раптом Орест. - Давайте я зараз перевірю квартиру на наявність тих «жучків»? Якщо їх немає, пропоную поговорити тут і не йти на вулицю. Я так наївся, що одна думка про пересування кудись псує мені настрій.