Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Альтернативная история » День Незалежності
День Незалежності - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

День Незалежності

Электронная книга - «День Незалежності». Краткое содержание книги:

Розвиток сучасної науки все більше штовхає вчених до думки, що фундаментальні особливості вже досить добре відомого навколишнього світу, такі як топологія простору-часу або ж форма законів природи, можуть і не бути абсолютно універсальними. Тобто є підстави припускати існування світів з іншими природними законами і просторово-часовими відносинами.
До речі, розрахунки деяких фізиків-теоретиків показують, що Всесвіт, можливо, складається з двох накладених один на одного і пов’язаних між собою світів. Кожний із них співпадає всіма своїми точками з іншим і є ніби його тінню. Це два види матерії: звичайна і так звана тіньова, слабо пов’язана з першою. На Землі існують окремі території, де ці світи можуть співіснувати, народжуючи при цьому таких собі двійників, котрі діють у двох світах одночасно. До таких територій, де можуть виникати подібні явища, і належать Україна, і, зокрема, Київ.
Власне, подібне явище саме й замальовується у творі академіка Петра Масляка «День незалежності», який вийшов у київському видавництві «Геопринт». Крім того, автор у захопливій художній формі розглядає, яким чином зміна минулого-майбутнього може відбитися на долях України й українців. За сюжетом президент України та його «друг»-олігарх одночасно «замовили» один одного. Для виконання замовлень задіяні два найкращі спеціалісти (міжнародний кілер і український снайпер). Принагідно виявляється, що ці люди існують ніби у паралельних світах, інколи втілюючись однією душею у двох тілесних оболонках. Хто ж зі снайперів виявиться спритнішим у змаганні, де на кону — життя людей?
Про це і ще про багато чого цікавого можна дізнатися, прочитавши роман П. Масляка. Він написаний у жанрі гостросюжетної реалістичної фантастики. Щодо автора цього роману, то помічено, що пророцтва і наукові передбачення професора Петра Олексійовича Масляка мають магічну силу збуватися. Науковий аналіз вченого, його інтуїція й навіть пророчі сни створюють неповторний колорит роману. Можливо, читач раптом почне впізнавати в придуманих письменником персонажах конкретні історичні особи, а також події й явища українського сьогодення, що саме і відрізняє реалістичну частину цього твору. Книжка «нашпигована» глибоким знанням природи, сучасних технологій і людської психології, маловідомими фактами з історії та географії, філософськими афоризмами і політологічними узагальненнями, а також життєрадісним гумором.
Події роману відбуваються в сучасній Україні. Все справжнє: Дніпро, Київ, вулиці, установи, гуртожитки, навіть автобусні маршрути. Реальні люди: чоловіки й жінки, студенти й пенсіонери, міліціонери й дачники. Реальна і ситуація: до влади прийшло чергове політичне угрупування, і між переможцями починаються «розбірки». Але чи дійсно всі ті люди й ситуації настільки реальні? Адже дія роману відбувається не сьогодні, а десь у майбутньому. Саме туди переміщується на своїй «машині часу» геніальний вчений Хома. То якою буде наша країна в майбутньому, який шлях обере? Над цим пропонує замислитися автор роману «День Незалежності», що вийшов у видавництві «Геопринт» та Бібліотеці інтернет-порталу «Народний оглядач» і вже з’явився у книжкових магазинах не тільки столиці, а й інших містах України.
Петро ОЛАР, кінорежисер
1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 87
Перейти на страницу:

- Ви не турбуйтесь, - Орест відчув сумніви Ороса. - Я цілком ясно і чітко усвідомлюю, що вашій донечці ціни немає. Ні, ні. Це я абсолютно серйозно і без будь-якого гумору. Ми кохаємо одне одного і не уявляємо життя нарізно. Ви народили, випестували, виростили і виховали чудову людину і чарівну жінку. Розумію, що вам може не дуже подобатися, але виходить так, що насправді ви це зробили для мене. Хоч я, як ви вже знаєте, так би мовити без роду і племені, батьків, родичів, квартири і, до вчорашнього дня, навіть без роботи. Все це я б і хотів віднайти не лише з вашою донькою, але і з вами, вашою дружиною і вашим сином, братом Мар’яни.

- А прізвище і ім’я вам у дитбудинку дали?

- Ні, разом зі мною на папірці під двері підкинули.

- І ви ніколи не намагалися довідатися, хто ваші батьки?

- Ні, ніколи. Я не знаю їхніх життєвих обставин, але я ні за яких умов не покинув би своїх дітей.

Відчинилися двері і в квартиру буквально ластівкою впорхнула щаслива Мар’яна. Побачила батька, знітилася на мить, а потім гордо випросталася: дивись, мовляв, тату, який у мене наречений.

- Привіт, доню.

- Доброго дня, тату. Як доїхали?

- Нормально, дякую.

- Зачекайте, я зараз приготую вам щось поїсти. Ми тут не дуже розкошуємо, але коли Орест почне отримувати платню, заживемо заможніше.

- Добре, донечко. Я тут привіз гостинці від мами. Вони мають підтримати вас декілька днів. І ще нам з тобою треба погомоніти. На самоті. - Андрій проникливо подивився на Хому. - Згода?

- Добре, тату. Ви сьогодні будете спати в одній кімнаті з Орестом. Я йому постелю на розкладачці, а ви будете на дивані. В третій кімнаті ми з Орестом затіяли повну дизайнерську перебудову. Повинно вийти щось грандіозне. Він у мене просто технічний геній. В усьому, що стосується техніки, йому немає рівних. Ну, я піду на кухню.

- Звичайно, роби що вважаєш за потрібне. Ти тут хазяйка.

- Я з Орестом, він мені допоможе, - вигукнула вже з порога кухні Мар’яна. Услід за нею до кухні вийшов і Хома.

Андрій чув, як вони шепотіли там, певно, стурбовані, трохи перелякані. І у нього раптом виникло бажання їх заспокоїти, закортіло бути на їхньому боці, стати причетним до їхнього щастя, яке так виразно читалося в поглядах, які вони кидали один на одного.

«Ну, чому я маю виступати проти цього молодого чоловіка, яким би безбатченком він не був? - думав Орос. - Я ж виразно бачу, в цьому мене не обдуриш, що Мар’яна поряд з ним просто світиться від щастя. Я її такою ніколи раніше не бачив. І ревнувати її до цього молодика просто смішно».

- Тату, ходіть їсти, - висунулася у двері кухні його доня, тривожно поглянувши на батька.

- Дякую, вже йду.

Андрій зайшов до кухні і сів за стіл, де парувала порізана шматочками варена картопля, салат з огірків, помідорів і цибулі, присмачений олією, а також привезена ним домашня ковбаса, підсмажена на пательні. Мар’яна знову тривожно зиркнула на батька. Всі мовчки почали трапезувати.

- Я радий за вас, діти,- почав розмову Андрій, коли вони наситилися. - Хоча Орест за віком мені в сини, мабуть, і не годиться, однак я з радістю прийму його в нашу родину за сина, якщо ти, Мар’яно, прийняла його в своє серце.

Очі дівчини радісно засяяли і вона на диво природним рухом засоромлено схилила голову на плече Орестові.

- Дякую, тату. Я, щиро кажучи, не знала, як ви сприймете нас двох разом. Всіляко відтягувала той момент, коли довелося б вам повідомити. Ви так несподівано приїхали. Щось трапилося?

- Саме про це я і хотів з тобою поговорити на самоті після обіду.

Орест пішов до своєї кімнати, а батько і донька залишилися вдвох.

- Зараз засяде за свої папери, - повідомила, чомусь пошепки, Мар’яна. - Орест навіть комп’ютеру не все може довіряти. Він у Львові працював на військово-промисловий комплекс, а тут буде займатися мобільним зв’язком. Орест подав у фірму «Еріксон» власну пропозицію і її прийняли. Ти уявляєш, тату? Це ж всесвітньовідома фірма. Він у мене такий талановитий. Тату, - вона ще притишила голос, - я підозрюю, що мій Орест - геній. Нещодавно він послав через Інтернет в один американський фізичний журнал статтю, і її прийняли до друку. І майже одразу прийшло запрошення від Гарвардського університету. Вони пропонують грант для продовження досліджень. Але він нікуди не поїде, принаймні, без мене. Знаєте, тату, який він патріот? З великої літери!

- Я щиро радий за вас обох. Але у нас назрівають великі проблеми.

- Юрко?

- Ти знаєш?

- Ні, просто дуже на нього схоже. Він же раніше тут жив зі мною. А коли я вступила до інституту, перейшов до друзів у гуртожиток. Вони одного разу в нашій квартирі цілу ніч грали в карти й пиячили, то я їх вигнала геть. Здається, він навіть дійшов до того, що пропонував грати на мене. Це така мерзота. Аж не віриться, що це мій рідний брат, настільки ми з ним різні люди. Я думаю, що він здатен на все погане, що є в цьому світі.

1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 87
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)