Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби
- Автор: Іздрик Юрко
- Год: 2000
- Язык: украинский
- Год: Лілея-НВ
- ISBN: 966-7263-73-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби». Краткое содержание книги:
В слухавках почувся новий голос, і я відразу впізнав Ґорвіца. Він знову рекламував карамельки. «Купуйте карамельки CHUPA-CHUPS, — рахманним юдейським голосом закликав він. — Малята! Смокчіть CHUPA-CHUPS замість ссати силіконові груди ваших матерів. Дівчатка! Смокчіть CHUPA-CHUPS замість того, щоб облизувати прутні ваших немитих козлів. Козли! Тобто юнацтво! Скуповуйте CHUPA-CHUPS, щоб хтось ще захотів посмоктати вашого прутня! Оптовим покупцям — зваблива система знижок і безплатні обертові підставки для карамельок. Каруселя карамельок — це каруселя вашого життя, це чортове колесо вашої удачі. «Відвідайте RIESENRADCHUPA…» — голос раптом змінився на жіночий, і я безпомилково впізнав фрау Де. Невже вона й тут контролює мене? Колесико настройки дарма що крутилося необмежено в обидвох напрямках, не давало жодного результату. «Невже вони захопили весь можливий ефір?» — нажахано подумав я. Дещо панічно зірвавши слухавки, почав роззиратися довкола. Микола спокійно спав, склавши руки на грудях, немов мрець, гіпертонік посопував у кутку, з-за ширми не долинало жодного звуку. Крізь грати пробивався місяченько, навряд чи повний, але розповнілий достатньо, щоб складати конкуренцію тюремному вічкові. Все виглядало більш-менш спокійно. Я з острахом знову натягнув слухавки, потерпаючи, що зараз почую щось непоправне на кшталт: «Aufstehen! Hinaus!» [79]
Та нараз двері беззвучно розчахнулись і в них з'явилися залиті з обидвох сторін сліпучим флуоресцентним сяйвом Фрау Де та BEARз BEER'om — всі в білих халатах.
— Надумали податися в еміґрацію? — суворо каже фрау Де, і я із здивуванням усвідомив, що вільно розумію німецьку. В межах Будєйовицького анабазису [80], звичайно.
— Also wie geht's? (Як почуваєте себе?) — традиційно питає вона.
— S-s-se-hr gu-gu-tt. (Дуже добре), — зацокотів я зубами. — Noch eine D-deck-ke, bitte. (Ще одну ковдру, будь-ласка).
— Lecken Sie mir Arch! (Поцілуйте мене в дупу!), — дещо стереотипно відповіла вона.
— Mit großem Vergnügen! (З превеликим задоволенням!), — сказав я і несподівано затяг:
— Also was gibt's? (В чому справа?), — звергається фрау Де до BEER'a.
— Total besoffen. (Цілковито п'яний), — лаконічно відповідає той.
— Ich gratuliere Ihnen, Herr Wachmeister. (Поздоровляю, пане вахмістре), — з крижаною люттю каже вона.
— Wenn man soll drei Minuten weg, da hört man nichts anderes, als… (Тільки вийдеш на хвилинку, як вони відразу ж починають…), — вступається за брата BEAR.
— Halt Maul, du Elender! Marsch heraus, Sie Schweinkerl! Halt! Habacht! Wo ist sein Krankenbuch! (Заткни пельку! Геть звідси, брудна свинюко! Стій! Струнко! Де книга запису хворих?)
— Bitte schön! (Будь ласка!), — гаркає той, виструнчуючись.
— Es ist ekelhaft, — каже фрау Де, гортаючи книгу. — Ekelhaft, wirklich ekelhaft! (Це огидно! Огидно, справді огидно!) Unterschrift, Name falsch. Was ist das, meine Herren? (Підпис, ім'я фальшиві. Що це таке, мої панове?) Herrgott! (Лайка).
Я з того всього бедламу знову починаю горлати на всі заставки, намагаючись йодлувати, мов клятий тіролець:
— Krucifix!!! Himmelleon nieder!!! (Брудна лайка, що не піддається перекладу), — здається, я її трохи роздратував.
Гіпертонік несподівано прокидається й здивовано витріщається на нас.
— заспокоюю його, забувши, що він навряд чи знає німецьку, не кажучи вже про тірольський діалект.
— Der Teufel soll den Kerl buserieren! (Дідько його візьми, цього негідника!), — каже фрау Де, чи то мене маючи на увазі, чи гіпертоніка.
— Das ist wirklich schreckllich, meine liebe Frau, das Volk ist verdorben. (Це справді страшно, наша люба пані, ці люди цілком зіпсовані), — кажуть BEERіз BEAR'om в унісон і виструнчившись.
Я теж виструнчуюся в ліжку й рапортую:
— Ich melde gehorsam, meine liebe Frau, ich bin besoffen. (Насмілюся доповісти, люба пані, я п'яний). Schnaps hab'ich auch, gnädige Frau. (Маю також горілку, моя ласкава пані).
— Einstellen! Auff! Habacht! Rechts schauf! (Припинити! Встати! Струнко! Праворуч рівняйся!), — верещить вона, не тямлячи себе з гніву.
Я тільки підтягую ковдру вище, аж до підборіддя, тулюся до теплої пляшки і, скорчивши винувату міну, бурмочу:
— Glauben Sie mir, ich habe bisher wenig meinem Leben gehabt. (Повірте мені, я дотепер так мало користався життям).
— Sie sind ein Simuliant! (Ви симулянт!), — дещо заспокоївшись і набираючи звичного незворушного вигляду, каже фрау Де. Потім додає ніби про себе: «Der Teufel soll den Kerl buserieren». (Дідько візьми цього негідника.) І вже без будь-яких емоцій до мене:
— Marsch hinaus. (Забирайтесь).
Це ж ніби те, чого я так прагнув, але якийсь біс спротиву і справді вселяється в мене, і я кажу похапливо:
— Ich kann bezahlen! (Я спроможний заплатити). Я не трушуся над крейцаром.
— Heilige Marie, Mutter Gottes! (Свята Маріє, Мати Божа!), — закочує вона очі й, виходячи, наказує вірним BEER'ові з BEAR'ом:
— Streng behüten, beobachten. (Суворо стерегти і стежити).
Як тільки двері за нею зачиняються, BEER, затуляючи мікрофон, каже до BEAR'a:
— Das ist aber eine Hure, sie will nicht mit mir schlafen. (Ну й шльондра, не хоче зі мною спати.) На що той похмуро відповідає:
— Maul halten und weiter dienen. (Тримай рота на замку й служи). — і в той же момент перемикається на своє ді-джейське арґо, бравурно закликаючи, — ну і остання насьогодні реклама:
— Кашель зранку. Хрипи в легенях. Жовті зуби. Відкрий для себе країну MARLBORO!
Я, здасться, трохи задрімав. Слухавки все ще на мені, а от пляшка могла б уже бути гарячішою. Я піднімаюсь і йду набрати свіжої води. Схоже на те, що тарганята-курортники так і не рушилися зі своїх звичних місць. От кому добре в цьому санаторії без клепсидри.
Повернувшись, я знову дбайливо обгортаюся зусібіч і вдягаю плеєр. Містер Сульфазинпоки що ніяк не виказує себе. Що ж, терпіння мені вистачить. От тільки чи вистачить сили.
А з ефіру й далі ллються потоки PULP FICTION'ських дотепів.
— Чувак, я вчора з INTERNET'y такий абсолютно дурний анекдот витягнув, але закодований так, що хакера довелося кликати.
— ?…
— Ну, розумієш, щоб феміністки до суду не подали. Там за таке можна й до тюряги загриміти.
— І що за анекдот?
— Та тупий. Ну, тіпа, питання: «Що робити чоловікові, коли жінка виходить з кухні й починає на нього кричати?» І відповідь: «Скоротити ланц».
— Дійсно тупо. От дурні американці — до чого країну довели. Давай ліпше наші, місцеві. В Штатах теж би за таке судили, напевне. Тіпа, стоїть негр під деревом, п'яний в дупу. Стоїть, хитається. Ну, мєнт до нього підвалює і питає: «Що, погано тобі?». А негр: «Ой, погано…» А мєнтяра своє: «І додому напевно хочеться?». «Ой, хочеться…» «Ну давай підсаджу.»
— Га-га-га. Тебе б за це в KU-KLUX-KLANнавіть без моєї рекомендації прийняли. А знаєш, як ґазда надумав свиню зарізати?
— Ну?
— Ну, попросив двох хлопів здорових з полонини, півлітру пообіцяв, закусь, діла. Ті прийшли з тесаками здоровими, він їх у стайню — і двері закрив, щоб льоха не втекла, значить. Чує, а звідти шум, галас, крики — свиня пищить, хлопи матюкаються аж стайня дрижить. Минає півгодини, година, а там все гак само. Нарешті двері відчиняються, виходять ті два хлопи, мокрі, захекані, в крові. Ну ґазда й питає в них: Зарізали?» А ті: «Та зарізати не зарізали, але скопали так, що за тиждень сама здохне».
79
Встати! Геть! ( нім.).
80
В межах Будєйовицького анабазису… — відсилання до книги Я. Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка», німецькомовні фрагменти з якої цитуються в наступному епізоді. Іздрик дотепно компілює з окремих фраз та пісенних куплетів подобу діалогу.