Повернення до зірок
- Автор: Гамильтон Эдмонд Мур
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Переводчик: Сергій Тищенко
- Жанр: Героическая фантастика
Электронная книга - «Повернення до зірок». Краткое содержание книги:
Всесвіт знаходиться на межі громадянської війни. Королівство Фомальгаут роздирають протиріччя між людьми та негуманоїдами.
Та якась темна невідома досі сила стоїть за цим, здавалося б, прикордонним конфліктом.
Чи зможе Гордон завадити таємничим прибульцям підкорити народи Галактики?..
— Не час роззявляти рота, — вивів його з ступору Шорр Кан. — Ви єдиний серед нас професіонал. За роботу, чорти б вас взяли! Ви повинні витягнути нас звідси якнайшвидше.
— Я ніколи не бачив такого пульта. Призначення деяких важелів управління мені просто незрозуміле. Я…
— А інших?
— Зрозуміле, але я…
— Тоді беріться за них і скоріше злітайте.
Беррел насилу втиснувся у завузьке для нього пілотське крісло. Ймовірно, спочатку він відмовлявся просто зі скромності, оскільки дуже скоро корабель стартував, миттєво пробив атмосферу і вирвався у відкритий космос.
— Куди тримати курс? — Запитав антаресець.
Шорр Кан повідомив йому координати. Деякий час Хелл марно намагався співставити їх з невідомою йому системою відліку.
— Я зроблю все, що ви говорите, але хай мене грім поб’є, якщо нас не занесе до якоїсь космічної діри.
Ґордон вдивлявся у поодинокі зірки, які швидко зростали на оглядових екранах. Нервове напруження останніх годин потроху спадало.
— Здається, ми наближаємося до околиці Галактики, — зазначив він.
— Абсолютно вірно, — кивнув Шорр Кан.
— І коли ми збираємося повертати?
— А навіщо повертати? — Відповів Шорр Кан. — Ми будемо летіти прямо, прямо…
— Куди? — Різко повернувся до нього Хелл Беррел. — Перед нами позагалактичний простір, там же нічого немає.
— Ви забуваєте про Магелланові Хмари, друже, — нагадав Шорр Кан. — Про батьківщину Х’харнів.
— Але навіщо нам… туди?
— Не хочеться? — Розсміявся Шорр Кан. — Але не забувайте: ви дали мені слово. Бачите, у нашому світі Х’харни щось готують. Ми ж наведемо деякі довідки у їхньому світі і в результаті дізнаємося, що саме. А коли повернемося з інформацією, Імперія дасть цим земноводним добрячого прочухана котушку. Хіба не таку задачу ви перед собою ставили?
— Але з чого б це вам ризикувати своєю шкурою? — Здивовано запитав Ґордон.
— Відповідь проста. Перебувати серед зрадників-графів мені більше не можна було. Варто було комусь з Х’харнів трохи покопатися у моїй голові — і я загинув. З іншого боку, як повернутися до Імперії? Мене негайно повісять.
— Неодмінно, — буркнув Хелл.
— І ви це схвалюєте, — посміхаючись, продовжував Шорр Кан. — Радий чути. Але якщо я з’явлюся з інформацією про плани цих тварюк, про моє минуле забудуть. Я стану героєм, а героїв у нас не вішають. Готовий побитися об заклад — за рік у мене буде трон однієї з планет.
Хелл Беррел не звик до такого відвертого цинізму. Його пересмикнуло.
— Невже ми станемо йому допомагати?!
— Так, Хелл, — обережно відповів Ґордон. — І не тільки тому, що дали слово. Він має рацію, нагадуючи нам про наше завдання. Антаресець хитромудро вилаявся.
— Ви божевільний, Ґордон. Але я йду з вами. Я прожив уже досить довге життя, щоб дозволити собі поставити його на карту у авантюрі на зразок цієї таі у веселій компанії божевільного і найбільшого галактичного злочинця. Шорр Кан дружньо поплескав його по плечу.
— Дуже добре сказано! Ніщо у всій Галактиці не встоїть перед союзом таких трьох друзів!
Частина третя. Розбиті зірки
1
Маленький корабель з неймовірною швидкістю мчав до зовнішніх кордонів Галактики. Повз сяючі сонця і мертві зірки, оточені планетами, місяцями, різним космічним мотлохом.
Позаду залишилися космічні джунглі Межі, вільні від контролю галактичного уряду. Там же залишилися помаранчеве сонце і його планета Аар, на якій Джон Ґордон і Хелл Беррел ледь не розпрощалися з життя.
Ґордон задумливо похитав головою.
«Це був кошмар, галюцинація, — подумав він. — Якби не ІІІорр Кан, ми були б уже жалюгідними ляльками без найменшого проблиску розуму».
Він досі не оговтався повністю від подиву. ІІІорр Кан знову з’явився! Цілий і неушкоджений, абсолютно живий! І він, найлютіший ворог Імперії і самого Ґордона, допомагає йому втекти! Неймовірно!
Проте, все це правда. Зараз ІІІорр Кан сидів у кількох метрах від Ґордона і масажував сильними долонями обличчя, втомлені риси якого красномовно говорили про те, що пережите не проходить безслідно навіть для найсильніших особистостей. «Врешті-решт, — розмірковував Ґордон, — хіба його повернення у цей світ більш дивне, ніж моє власне?»
Вигук Хелла Беррела вивів його із задуми:
— Ну і яким чином, на вашу думку, я виведу вас з Галактики? Як я візьму курс на Магелланові Хмари, якщо навіть не можу прочитати жодного напису під цими кнопками і рукоятками?
— Курс куди? — Перепитав Ґордон, — Про що ти говориш?