Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
403 Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 10: 36. Пор.: И вр^й чє/іовІкХ д0/и3шнїи ЄГШ.
404 Парафраза Послання св. ап. Павла до євреїв 13: 8. Пор.: Ійсъ ^ртбсъ вчєрЗ й днесь тбйже, й во віки.
405 Див. прим. 144 до діалогу «Наркісс».
406 У списку Б: отческим.
407 Про фольклорні паралелі до сковородинського образу "неграмотного Марка" (Марко Багатий, Марко Проклятий, Марко Пекельний) див.: Мишанич О. Григорій Сковорода і усна народна творчість. - Київ, 1976. - С. 53-55.
408 Св. ап. Петро в церковній іконографії має за неодмінний атрибут ключ [див., наприклад: Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ століть. - Київ, 1996. - С. 252].
409 Схожа думка є, наприклад, у «Моральних листах до Луцілія» Сенеки (LXXXVII, 15): "Що може випасти на долю найнікчемнішої, найганебнішої людини, те не може бути благом" [Ауцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. - Київ, 2005. - С. 337].
410 Сковорода подає "золоте правило" етики в його негативній формі вслід за Біблією. Пор.: й єже нєніівЙдиши, да ни ко/иХже тво^йши (Книга Товіта 4: 15); Вса оуво, є^икл ащ jjoijjeTe, да творАтъ вамъ че/іовіцы, тлкш й вы творйте и/иъ: се во єсть ^ііконъ й пррбцы (Євангелія від св. Матвія 7: 12) [див. про це: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). -Koln; Weimar; Wien, 2005. - S. 449]. Схожі вислови є і в українській книжній ("чого сам утерпѣти не хочеш, того другому не чини" [Євангеліє учителноє. - Київ, 1637. - С. 566]; "...никому не твори, чего сам себѣ не хочешь" [Старинные поучения переяславскому семинаристу при вступлении его в Киевскую Академию // Киевская старина. - 1892. -Т. XXXVI. - Янв. - С. 142]) та уснопоетичній ("Не роби нікому того, що тобі не мило"; "Чого сам не любиш, того і другому не чини"; "Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники:
B. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 289]) традиції.
411 Пор.: "Мало вкусиш, більше ковтнеш" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. -
C. 429].
412 Трохи неточна цитата з Книги Притч Соломонових 20: 5. Пор.: ВодЗ Г/іХбокЗ совітъ въ сердцы мХжа.
413 Книга Притч Соломонових 5: 15.
414 Дії св. апостолів 9:19.
415 Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 17: 17. Пор.: стй й^ъ во йстинХ твого.
416 Див.: Євангелія від св. Матвія 9: 20-22.
417 Парафраза Книги Притч Соломонових 5: 15-16. Пор.: Свше, пш вбдві СЗ свой^ъ сойдшвъ и СЗ твой^ъ К/ілденцевъ йстбчникл: да преиз/іивлкітсА тевѣ вбдві СЗ твоегш ЙСТОЧНИКЛ, ВО ТВОА же пХтй да ПрОИС^ОДАТЪ ТВОА вбдві.
418 Див. прим. 11 до циклу «Сад божественных пѣсней».
419 У списках: лукавствіе.
420 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 1: 16. Пор.: И^/Ивштєса, (й) чйсти вХдите, СЗи/ийте /іХкЗвствл СЗ дХшъ влши^ъ.
421 Пор.: Книга Йова 7:1. Сковорода цитує це місце не за Єлизаветинською Біблією (пор.:
Не йскХшенїе /їй житїе 'іЄ/іов'і;к^ іи уемлщ), яка дослівно збігається тут із Септуагінтою (пор.: "5TOTEQOV OUXL 7I£lQaxf|Ql6v ECTTIV о |3ю<; аѵѲ(ХлЖОѴ ini iff уцс,"). У Вульгаті вжито ближчий за значенням до слова брань іменник militia, однак граматична конструкція тут не питальна, а стверджувальна: "militia est vita hominis super terram". Старі українські письменники називали людське життя "раттю" ("Рать єсть живот человѣческій на земли, глаголет праведный Іов" [Діоптра, сирѣч Зерцало, албо Изображеніє извѣстнос живота человѣческаго в мирѣ. - Кутейно, 1654. - Арк. 148 (зв.)]), "бранью" ("живот наш єст брань..." [Радивиловський А. Огородок Марій Богородицы. - Київ, 1676. - С. 49]; "брань єсть житіє человѣческос на земли" [ТупталоД. Поученіє в недВлю седмую по пасцв// Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1782. - Ч. 1. -Арк. 54 (зв.)]), "Брань єсть житіє наше, святый Іов говорит" [Туптало Д. Брань святаго архістратига Міхаила... // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В Зч. -Киев, 1824. - Ч. 3. - С. 389]), "бранью и искушенієм" ("что єсть жизнь человѣческая, аще не брань и искушеніє" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 490]) тощо [див. також: Транквіліон-СтаеровецькийК. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. -