Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
175 У списку Б: тькой.
176 У списку Б: слгьзти.
177 У списку Б: "без подсаживанія других".
178 Цей анекдот, відомий у пізніших записах під назвою «Не всі разом», був досить поширений і в поляків, і в українців, і в росіян [бібліографію варіантів див.: Сиеаченко М. До історії української пареміографїї: Г. С. Сковорода // Сиеаченко М. Літературознавчі та фольклористичні розвідки. - Київ, 1974. - С. 62-63]. Наприклад, Володимир Даль подав такий його короткий варіант: "Да не все разом (сказал хмельной козак, который полез на коня, прося помогци угодников, и перекинулся через седло наземь)" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 548].
179 У списку Б займенника я немає.
180 Займенник я подано за списком Б. У списку А його немає.
181У списку Б далі йде слово отсюду.
182 У списку Б: пировное.
183 Див. прим. 4,183 до циклу «Басни Харьковскія».
184 Див. прим. 141 до діалогу «Наркісс».
185 У спису Б - "гцастлив ли и негцастлив ли" (sic!).
186 Слова "ни к царствованію Давидову" подано за списками Б і В. У списку А їх немає.
187 Форму сему подано за списком В (замість нему у списках А і Б).
188 Парафраза Книги Псалмів 144 (145): 17. Пор.: Првнъ гдь во воЁ^ъ пХте^ъ свой^ъ й прпвенъ во всё^ъ д^/гЬ^ъ свой^ъ. Думка Сковороди про всеосяжність щастя помітно вирізняється на тлі міркувань києво-могилянських філософів, позначених виразними рисами християнського ексклюзивізму. Наприклад, Стефан Калиновський писав: "Арістотель та інші античні філософи, які були позбавлені світла віри, а тому й не пізнали надприродного щастя, визнавали [блаженство] тільки природне, яке не може бути справжнім блаженством" [Калиновский С. Десять книг Аристотеля к Никомаху, то есть Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступительная статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 111; пор.: Олексюк В. Християнська основа української філософії. - Київ, 1996. - С. 150].
189 У списку Б: хату.
190 У списку Б: хата.
191 Лат. senatus. Сковорода вживає це слово іронічно, спираючись на його етимологію (від senex - 'старий'). У своєму перекладі Ціцеронового трактату «De senectute» філософ зауважив, що римську найголовнішу раду називали "сенатом, то есть старшиною".
192 У списку Б: набрать.
193 Ця оповідка була досить поширена у фольклорі, зокрема українському, де існує понад два десятки її варіантів [див.: Мишанич О. Григорій Сковорода і усна народна творчість. -Київ, 1976. - С. 46-48]. Найбільше цих сюжетів належить до групи казок та анекдотів про дурнів [див., наприклад: СумцовН. Разыскания в области анекдотической литературы. Анекдоты о глупцах. - Харьков, 1898. - С. 33-34; пор.: Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка / Составители: Л. Г. Бараг, И. П. Березовский, К. П. Кабашни-ков, Н. В. Новиков. - Ленинград, 1979. - С. 277 (1245)].
194 У списку Б слова обратно немає.
195 У списку Б: ими.
196 Слова "сказал Монах" подано за списком Б. У списках А і В їх немає.
197 Про цей сюжет див.: Мишанич О. Григорій Сковорода і усна народна творчість. - Київ, 1976. - С. 46-48; Ласло-Куцюк М. Апофеоз світла у творчості Григорія Сковороди //Ласло-Куцюк М. Боги світла і боги темряви. - Бухарест, 1994. - С. 84-89.
198 Як запримітила Магдалина Ласло-Куцюк, це ім'я має символічний характер, оскільки іш (Vs) - по-давньоєврейському означає "людина", "чоловік" [див.: Ласло-Куцюк М. Апофеоз світла у творчості Григорія Сковороди // Ласло-Куцюк М. Боги світла і боги темряви. -Бухарест, 1994. - С. 85]. Можна послатися, наприклад, на Першу книгу Мойсееву: Буття 2:
23 або на Книгу Йова 1:1.
199 Мут (євр. miit) - інфінітив дієслова "помирати", а однокореневий іменник mawet (мавет) означає "смерть" [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. -Peabody, Mass., 1999. - P. 559-560; див. про це: Ласло-Куцюк М. Апофеоз світла у творчості Григорія Сковороди // Ласло-Куцюк М. Боги світла і боги темряви. - Бухарест, 1994. -С. 85].
200 у СПИСКу Б: опера (sic!).
201 Див. прим. 105 до циклу «Сад божественных пѣсней».
202 У списку Б цього речення немає.
203 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 2.
204 У своїх творах («Кольцо», «Silenus Alcibiadis») Сковорода цитує цю "молитву" по-церковнослов'янському та по-грецькому, називаючи її автором Зороастра. Насправді - це перший рядок ѴІІІ-го з так званих Орфічних гімнів, який має назву «Геліосу». У російському перекладі, дуже близькому до перекладу Сковороди, він звучить так: "Внемли, блаженный, всезрягций, имугций всевечное око" [Античные гимны / Под ред.