Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]
Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]

Электронная книга - «Зброя, мікроби і сталь - [calibre 4.13.0]». Краткое содержание книги:

Смілива наукова розвідка американського еволюційного біолога Джареда Даймонда «Зброя, мікроби і сталь» — це світовий науковий бестселер, який розійшовся багатомільйонними накладами і продовжує долати нові рубежі. Автор розкриває первинні історичні причини нерівностей сучасного світу, які, на його думку, криються в глибинах доісторичного минулого людства. На основі масштабних міжконтинентальних порівнянь і залучення широкого спектра новітніх досягнень історії, біології, лінгвістики, археології, епідеміології, біогеографії, палеонтології та екології Джаред Даймонд намагається пояснити «найзагальнішу схему історії», давши відповідь на головне питання книги: чому вогнепальна зброя, найзгубніші мікроби та сталь з’явилися у суспільствах одних частин світу, даючи їм переваги у завоюванні народів інших частин світу.
1 ... 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ... 263
Перейти на страницу:

Одне слово, Полінезія дає нам переконливий приклад зумовленого довкіллям урізноманітнення людських суспільств, яке триває далі. Але з цього природного експерименту ми дізнаємося лише те, що урізноманітнення може відбутися, адже воно відбулося в Полінезії. Чи мало воно місце між континентами? Якщо так, то які екологічні відмінності викликали урізноманітнення континентів і якими були їхні наслідки?

РОЗДІЛ з

Зіткнення під Кахамаркою

Найбільшим переміщенням населення Нового часу була колонізація Нового світу європейцями та супровідне підкорення, чисельне зменшення або й повне зникнення більшості груп корінних американців (американських індіанців). У першому розділі я вже зауважував, що Новий світ вперше заселили раніше або близько 11 000 р. до н. е. через Сибір, Беринґову протоку й Аляску. Поступово в обох Америках далеко на південь від цього вхідного коридору постали складні рільничі суспільства, котрі розвивалися в повній ізоляції від новопосталих складних суспільств Старого світу. Після початкової колонізації з Азії єдині добре засвідчені контакти між Новим світом і Азією відбувалися тільки між мисливцями-збирачами, що населяли обидва береги Беринґової протоки. До цього слід додати гіпотетичну подорож через Тихий океан, унаслідок якої батат потрапив із Південної Америки до Полінезії.

Якщо говорити про контакти між народами Нового світу та Європою, то єдиний ранній епізод цієї взаємодії залишили в історії нормани, невелика група яких населяла Ґренландію від 986 десь до 1500 років. Але візити норманів не справили помітного впливу на суспільства корінних американців. Натомість справжнє зіткнення між розвиненими суспільствами Старого і Нового світів зненацька розпочалося 1492 року, коли Христофор Колумб «відкрив» Карибські острови, щільно заселені корінними американцями.

Найдраматичнішою сторінкою подальших відносин між європейцями і корінними американцями була перша зустріч між імператором інків Атау- альпою та іспанським конкістадором Франсиско Пісарро біля високогірного перуанського містечка Кахамарка, що відбулася 16 листопада 1532 року. Атауальпа був абсолютним правителем найбільшої і найрозвиненішої держави Нового світу, тоді як Пісарро представляв імператора Священної Римської імперії Карла V (відомого також як Карл І, король Іспанії), монарха наймогутнішої держави Європи. Пісарро, очолюючи ватагу наброду, що

складалася зі 168 іспанців, опинився в незнайомих землях, нічого не знаючи про місцеве населення і повністю втративши контакт із найближчими співвітчизниками (котрі перебували за 1600 кілометрів на північ від нього в Панамі), а отже, не маючи надії на вчасне підкріплення. Атауальпа ж перебував у центрі своєї багатомільйонної імперії, маючи в ту мить під рукою армію із 80 тис. солдатів, котра тільки-но здобула перемогу у війнах із іншими індіанцями. Однак Пісарро взяв у полон Атауальпу за кілька хвилин після того, як два проводирі зустрілися поглядами. Пісарро тримав свого бранця в ув’язненні вісім місяців, отримавши в обмін на його свободу найбільший викуп в історії. Коли ж викуп — кількість золота, достатню, щоб заповнити кімнату 7 метрів завдовжки і 5 метрів завширшки — надіслали, Пісарро зрадив своєму слову і просто стратив Атауальпу.

Взяття Атауальпи в полон відіграло вирішальну роль у європейському завоюванні імперії інків. Хоч краще озброєння іспанців забезпечило б їм остаточну перемогу в будь-якому разі, взяття імператора в полон пришвидшило і спростило завоювання. Інки поклонялися Атауальпі як богу сонця, а він мав безмежну владу над своїми підданцями, котрі корилися його наказам, навіть коли він видавав їх із полону. Кілька місяців між полоном і смертю Атауальпи дали Пісарро час відправити розвідницькі загони в інші частини імперії інків, яким ніхто не заважав пересуватися, а також замовити підкріплення із Панами. Коли ж після страти Атауальпи війна між іспанцями й інками врешті-решт спалахнула, іспанські сили були вже куди грізнішими.

Отже, полонення Атауальпи цікаве нам як переломний момент у найбільшому зіткненні Нового часу. Але воно привертає нашу увагу і з огляду на його ширше значення, адже чинники, які призвели до взяття Атауальпи в полон вояками Пісарро, були по суті ті самі, що й ті, які зумовлювали результат багатьох аналогічних зіткнень між колонізаторами і корінними народами в інших місцях світу. Тож полон Атауальпи відкриває перед нами широке вікно в світову історію.

1 ... 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ... 263
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)