Джерело

— Але ж, Пітере, чому б і ні?

— Але… Я…

— Шкода, що ти геть мене не розумієш. За всі ці роки ти так і не втямив моїх принципів. Пітере, я не вірю в індивідуалізм. Я не вірю, що якась людина може стати незамінною. Я вважаю, що ми всі рівні та взаємозамінні. Твою нинішню позицію завтра може посісти будь-хто інший. Егалітарне чергування. Хіба ж я не повторював це тобі? Як на твою думку, чому я обрав колись тебе? Чому допоміг стати тим, ким ти є? Щоб захистити нашу царину від людей, які можуть стати незамінними. Щоб дати шанс усім ґасам веббам нашого світу. Чому ти думаєш, що я боровся проти таких людей, як, наприклад, Говард Рорк?

Кітінґа тіпало. Він подумав, що це контузія, бо почувався так, наче щось пласке і важке впало йому на голову, і це місце небавом почорніє і посиніє, а потім набрякне; зараз він відчував лише нудотне заціпеніння. Насилу розпізнавані уривки думки казали йому, що ідеї, які він почув, є високоморальні, зрозумілі для нього, і що в них немає нічого поганого, жодних лихих намірів. Тухі не зводив із нього погляду своїх лагідних, доброзичливих очей. Можливо пізніше… він довідається пізніше… Але щось проштрикнуло його наскрізь і застрягло в мозку. Він зрозумів, що це. Ім'я.

І хоча він покладав усі свої надії на милість Тухі, неочікувано щось перевернулося в ньому, він нахилився вперед, знаючи, що це зашкодить, прагнучи заподіяти Тухі біль, і його губи склалися в гримасу, оголюючи зуби і ясна.

— Але тут, Еллсворте, ти зазнав фіаско. Поглянь, де він тепер — Говард Рорк.

— О Боже ти мій, як нудно дискутувати з людьми, здатними розуміти лише очевидне. Пітере, ти геть не здатен зрозуміти принципів. Ти розмірковуєш в категоріях особистості. Невже ти й справді вважаєш, що в моєму житті є лише одна місія — перейматися долею твого Говарда Рорка? Містер Рорк — лише одна деталь із багатьох. Я мав із ним справу, коли було зручно. І досі маю, хоча й не безпосередньо. Проте зізнаюся, що містер Говард Рорк становить велику спокусу для мене. Інколи я відчуваю, як буде прикро, якщо мені не випаде знову зіткнутися з ним особисто. Але може виявитися, що необхідності в цьому не буде. Коли маєш справу із принципами, Пітере, це звільняє від необхідності перейматися особистостями.

— Що ти маєш на увазі?

— Я маю на увазі, що можна дотримуватися одного із двох методів. Можна присвятити своє життя висмикуванню кожної бур'янини, щойно вона проклюнеться — але на цю роботу забракне і десятьох життів. А можна підготувати ґрунт, скропивши його певними хімікатами, скажімо так, — і бур'яни просто не зможуть рости. Цей другий метод швидший. Я кажу «бур'яни», бо це зручний символ, що тебе не злякає. Така ж технологія буде ефективна стосовно будь-яких інших рослин, що ми їх хочемо позбутися: гречки, картоплі, апельсинів, орхідей або кручених паничів.

— Еллсворте, я не розумію, про що ти.

— Звісно, не розумієш. Це моя перевага: я щодня говорю про це публічно, і ніхто не розуміє, про що йдеться.