Давня історія України (в трьох томах). Том 3: Слов’яно-Руська доба

На початку XII ст. київський митрополит Никифор проголошує тезу про обов’язок князя Володимира Мономаха захищати віру. До середини XII ст. в процесі еволюції взаємовідносин між владою і церквою (десятина, земельна власність) виникають протиріччя. У цей час давньоруською політичною думкою була повністю засвоєна концепція «влади від бога», що зафіксовано не тільки в Слові Іларіона, але й у «Сказанні про Бориса і Гліба» та в літописах.

Візантійська естетика мала глибокий вплив на музичну культуру Київської Русі. Краса грецького богослужіння була для слов’ян згідно з літописом одним з головних критеріїв релігійної істини. Ідея божественного походження мистецтва Візантії, у тому числі музики, була основою теорії архетипів. Освоєння музичних жанрів Візантії на Русі було практичним і йшло разом з освоєнням нотної грамоти. Служіння небесним силам найбільш виразно виступає в Херувимській пісні. Важливу роль виконав музично-поетичний канон, цілком сприйнятий разом з хрещенням Русі. Для церковної культури співу велике значення мав старий знаменний розспів[907].

Знайомство з античною культурою було опосередковано також візантійською культурою. Такі фундаментальні поняття, як «сутність», «єство», «кількість», «якість», «відносини» та інші, відомі давньоруському читачеві через переказ логічних трактатів Арістотеля в Ізборнику 1073 р.[908]. Сам Ізборник є свідченням контактів Русі з Болгарією, оскільки був написаний за царя Сімеона (893—927) і перекладений на слов’янську мову з грецького оригіналу. Мініатюри Ізборника 1073 р. відтворюють архітектурні мотиви арок (фронтисписи). Використання тріумфальних арок в якості обрамлення мініатюр наслідує античну традицію[909]. Вплив мистецтва Болгарії простежується на прикрасах дружинного костюма, зокрема в матеріалах поблизу Чернігова[910]. Проникненню елементів культури Болгарії сприяла діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія, створення писемності.