Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
— Звичайно, можеш забрати назад А-Куїл, — сказав він, — а от щодо інвестицій, люба, ти ж анітрохи не знаєшся на фінансах, і я не можу дозволити розтринькати те, що залишила бабуся, просто аби задовольнити твою примху.
— Коли так, Патрику, нам немає більше про що говорити. На добраніч.
Вона відвернулася від нього. Катріона не збиралася розповідати нареченому, що вже два роки керує інвестиціями, що їх залишила її бабуся. У неї був блискучий напутник — Бенджамін Кіра. З усіх правнуків Джанет Леслі Катріона Хей стала найбагатшою, бо вона дослухалася до Кіра, родини, чия допомога так багато важила для Джанет Леслі. Кат мала хист до інвестування й обирала рішення, мов ясновидець. Однак вона не збиралася розповідати про це Патрикові. Рішення повернути їй те, що по праву належало їй, мало бути його рішенням. Її не турбувало, чим він керуватиметься, адже насправді вона не сподівалася, що він зрозуміє її почуття. А проте саме він мав вирішувати, не знаючи про її фінансовий хист, бо інакше це було б не те.
Вона почула, як тихо зачинилися двері. Перекинувшись на спину, роззирнулася по кімнаті. Його не було. Катріона відчула, як сльози — гарячі й солоні — струмують по її обличчю. Хоч бияк спокійно вона поводилась, їй було страшно. Дитя, яке вона виношувала, було дитям родини Ґленкірка, і Кат хотіла, щоб воно народилося під обома своїми іменами, але вона нізащо не поступиться Патрикові, доки він не згодиться на її умови. Дитина в її утробі штовхалася, і Кат мимоволі поклала руки на живіт, неначе прагнула захистити її.
— Не турбуйся, Джеммі. Твій батько зовсім скоро погодиться з нами, — прошепотіла вона, розуміючи, що це «скоро» має настати якнайшвидше, адже її син міг з’явитися на світ будь-якої миті. Вона запитувала себе, чи так само неспокійно Патрикові, як і їй, чи лежить він зараз без сну у своєму ліжку так само, як вона лежить без сну у своєму.
Розділ 10
Сніг сипав усю ніч, і Единбург прокинувся в сріблястому сяйві. Кат піднялася, спорожнилася в горщик і повернулася в тепле ліжко. Кілька хвилин по тому зайшла Саллі, щоб розпалити новий вогонь. Вона принесла гаряче молоко зі збитим яйцем і спеціями й тарілку теплих булочок, з яких стікали масло й полуничний джем.
— Доброго ранку! — сказала Кат, трішки підіймаючись, щоб Саллі збила її подушки. — Яка ж я голодна із самого ранку! У нас є бекон?
— Може, і є, міледі, — усміхнулася Саллі. — Починайте з того, що є, а я скажу місіс Керр.
Кат жадібно ковтала булочки, запиваючи молоком.
— Ти схожа на якусь десятирічку, а не на жінку при надії, — розсміявся Патрик, входячи до кімнати. — У тебе все личко в джемі. Ваш бекон, мадам. — Він елегантно підсунув тарілку їй під носа.
— Дякую, мілорде. — Вона схопила шматок бекону й задоволено вгризлася в нього.
— Можна мені. Кат, поснідати з тобою?
— Якщо хочеш.
— Саллі! Подавай!
Кат дочекалася, коли Саллі піде, а потім заговорила:
— А ти впевнений у собі, еге, Патрику?
— Хай тобі грець, Кат! Це весь час тепер так буде? Усе вишкірятимешся на мене?
— Доки ти не повернеш мені те, що по праву належить мені, не буде взагалі ніяк! — Вона відірвала зубами ще шмат булки, і по її маленькому підборіддю потекло масло.
— Ти що, хочеш сказати, що я блефую, Кат? — У його голосі мало не забринів сміх.
— Таааак, — підтвердила вона, дивлячись просто йому в очі. — І я готова побитися об заклад, що переможу.
— І які ж ставки, мадам?
— А-Куїл проти будинку в Единбурзі. Але вибирати його мені.
— Якщо виграєш, кохана.
— Виграю, — сказала вона, проковтнувши останній шматочок бекону.
Він засміявся, насолоджуючись цією зухвалою упевненістю. Це був новий її вияв, якого він досі не бачив, і йому він подобався.
— Сьогодні виїдеш зі мною кудись, — запитав він, — якщо я найму екіпаж?
— Так! Мої розміри заважають мені, і я просиділа вдома вже кілька тижнів.
У Бенджаміна Кіра були сани, привезені з Норвегії. Червоні з чорно-золотим малюнком, їх тягло двійко чорних коней. Граф зручно вмостив Кат, загорнувши її в кілька накидок, узяв віжки, і вони поїхали до міста.
Катріона Хей була вродлива жінка, тож на сани захоплено дивилося чимало чоловіків. Патрика це дратувало, і він глипав з-під лоба сердитим оком на всіх охочих повитріщатися.
Кат куталася в коричневий оксамитовий плащ. Каптур, оторочений широкою смугою м’якого темного соболевого хутра, красиво облямовував її світле серцеподібне личко. Кілька пасом медового волосся виглядало з-під каптура, їхнє багате темно-золотаве сяйво чудесно підкреслювалося вишуканим темним хутром. Патрик подумки лаявся. Доведеться поступитися її вимогам! Річ була не лише в прізвищі його сина. Він кохав це вперте дівчисько, а якщо він дозволить Кат знову втекти від нього, ніколи вже її не поверне.