Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви

Сестра Юлія була однією з її помічниць і чула, як аббатиса говорила про це. — Вона присунулася ближче. — Кабінет був захищений, я була впевнена в цьому, але не розуміла, що сестри Тьми володіють магією Збитку. Сестра Юлія прекрасно все чула, і ніякий щит їй не був перешкодою. А тут відкрите місце, і ми побачимо, якщо хтось захоче підслухати. Тут ніде сховатися. — Верна кивнула на хвилі. — І вода заглушає наші голоси.

Уоррен із занепокоєнням озирнувся.

— Я зрозумів, що ти маєш на увазі. Але, знаєш, аббатиса, по воді звуки іноді розносяться дуже далеко.

— Я ж сказала, не називай мене так! Вдень всюди шумно, і якщо ми будемо говорити тихо, вода заглушить наші голоси. Обговорювати в Палаці важливі речі занадто великий ризик. Але повернемося до того, про що я говорила. Я хочу, щоб ти знайшов для мене спосіб позбутися посади аббатиси. Уоррен важко зітхнув.

— Перестань говорити дурниці. Ти цілком підготовлена для того, щоб бути аббатисою. Можливо, навіть краще, ніж інші сестри. Адже, крім досвіду, аббатиса повинна володіти і мужністю. — Верна підняла брову, і він відвів погляд. — Я можу прочитати будь-які книги в сховищі. Я ознайомився з доповідями. Він знову подивився на неї. — Заради того, щоб привезти сюди Річарда, дві сестри, що були з тобою, закололи себе, їх Хань перейшов до тебе. Так що ти володієш силою трьох сестер.

— Навряд чи це єдина вимога, Уоррен. Він нахилився до неї.

— Як я вже говорив, я читаю будь-які книги. Я знаю, які пред'являються вимоги. І ти підходиш по всіх вимогах. Причепитися ні до чого. Тебе слід було обрати аббатисою, і дуже добре, що так вийшло.

Верна зітхнула.

— Я бачу, ти втратив розум разом з нашийником! Я кажу про інше — Назви мені хоч одну причину, по якій мені слід було б хотіти стати аббатисою.

— Щоб виловити сестер Тьми, — посміхнувся Уоррен. — У твоїх руках достатньо влади, щоб зробити те, що повинно бути зроблено. — Його блакитні очі горіли. — Як я вже сказав, твоє призначення — найкраще з того, що могло статися.

Верна в розпачі сплеснула руками.

— Навпаки, Уоррен, — найгірше! Влада — це той же нашийник, від якого ти був такий радий позбутися!

— Що ти маєш на увазі? — Нахмурився Уоррен. Сестра Верна відкинула назад своє каштанове волосся.

— Уоррен, аббатиса — полонянка своєї влади. Ти часто бачив аббатису Аннеліну? Ні. А чому? Тому що вона сиділа в своєму кабінеті і управляла Палацом пророків. Їй треба було стежити за тисячею речей, тисячі питань вимагали її уваги, потрібно було тримати в полі зору сотні сестер та вихованців, включаючи ще й Натана. Ти навіть уявити собі не можеш, які неприємності міг доставити цей пророк. Його було необхідно охороняти неусипно.

Верна помовчала і продовжувала:

— Аббатиса не може просто так взяти відвідати нікого з сестер або вихованців, бо всі тут же почнуть в паніці міркувати, що ж вони такого натворили.

Аббатиса не може ні про що вільно поговорити, бо кожен шукає в її словах прихований сенс. І все це лише тому, що вона являє собою абсолютну владу і ніхто ні на мить не може про це забути. Якщо вона все ж виходить зі своїх покоїв, то це завжди супроводжується грандіозними церемоніями, а якщо їй прийде в голову прийти в обідній зал повечеряти, то ні у кого не вистачить сміливості продовжувати розпочату розмову. Всі будуть мовчки сидіти, поглядати на неї і молитися, щоб вона не глянула в їх сторону або, що ще гірше, не запросила б за свій стіл! Уоррен присвиснув.