Та замість робити дурня предметом вивчення дослідження в галузі психології дозволяє насамперед зрозуміти, чому люди часом поводяться по-дурному.
Зокрема, вивчення поведінкових сценаріїв[4] показує, що люди у більшості випадків вдаються до дій, не надто заглиблюючись в аналіз. Вони діють за звичними відпрацьованими шаблонами, якими послуговуються автоматично, за внутрішніми чи зовнішніми підказками. Саме тому ви можете зауважити: коли ти плачеш, завжди знайдеться дурень, який скаже тобі: «Привіт, усе гаразд?» Це така ж дурість, як удруге дивитися на годинник, коли щойно вже поглянув на нього.
Якщо хочеш довідатися час, треба подивитися на годинник — це сценарій, який запускається машинально. Такий механізм дозволяє не зосереджувати увагу, бо користь сценаріїв саме в тому, щоб не надто зосереджуватися на завданні. Як наслідок, коли людина неуважна й думає про інше, вона дивиться й не бачить, інформація не сприймається і доводиться вдруге дивитися на годинник. Хіба ж це не дурість?
Психологи, які працюють у царині ресурсів уваги, показали, що ми вельми слабуємо на сліпоту до змін[5], і навіть важливу переміну не завжди помічають. Саме тому можна почути нарікання: «Коли ти втрачаєш 10 кг на дієті, завжди знайдеться недоумок, який не бачить різниці…» Дослідження «ілюзії контролю»[6] дозволяють нам зрозуміти, чому завжди знаходиться дурень, який тисне, як божевільний, на кнопку ліфта, коли її вже натиснули, а вивчення соціального ефекту — чому, коли один дурнуватий водій повертає на перекриту вулицю, завжди знаходиться другий, який їде за ним, і коли на телегрі в такого запитують, що обертається довкола Землі — Місяць чи Сонце, він просить допомоги зали.
Люди нерідко відхиляються від чистого раціоналізму й очікуваних показників. І найбільшим дурнем виявляється в кінцевому рахунку той, хто найпомітніше відхиляється від середньої величини, виведеної з досліджень. Загалом його бачення світу спрощене: у нього проблема з великими числами, квадратними коренями, складними речами, як-от із Гаусовою кривою, на якій він часто сприймає лише крайнощі. Сталін говорив, до речі: «Смерть одного солдата — трагедія, смерть тисячі — статистика». Побрехеньки всім подобаються трохи більше за нафаршировані статистикою наукові звіти. Але дурень від побрехеньок божеволіє. Він знає навіть одного, який упав був з сорокового поверху й не розбився, до речі, про це говорили по телебаченню.
Дурість і переконання
Дослідження переконань виявили віру в справедливість світу (Belief in a Just World[7]), мабуть, найпоширенішу в світі, яку прекрасно ілюструє бовдур такою фразою: «Її зґвалтували, але ти бачив, як вона вдягалась?» Що більший дурень, то більше жертва заслуговує на те, що з нею сталося… Горезвісний пихатий бовдур, до речі, зневажає убогих, цих «голодранців».
Дурень вирізняється здатністю вірити в бозна-що, від теорій змови до впливу Місяця на поведінку, не оминаючи гомеопатію, яка діє навіть на його собаку, а це неабиякий доказ! 28 травня 2017 року на трасі А4 зафільмували мотоцикл, який проїхав багато кілометрів без водія, що впав раніше[8]. Для найдурніших винний у цьому, звісно ж, привид «білої дами», для найбільш тямущих — це гіроскопічний ефект… До речі, схоже, існує зворотна залежність між містичними віруваннями і ймовірністю отримати Нобелівську премію[9].
вернуться
2
M. Sidoli «Farting as a defence against unspeakable dread», Journal of Analytical Psychology, 41 (2), 165—178, 1996.
вернуться
3
Сроки http://www.strikemag.org/bullshit-jobs/
вернуться
4
Сроки R. C. Schank et R. P. Abelson, Scripts, Plans, Goals and Understanding: an Inquiry into Human Knowledge Structures (Chap. 1—3), L. Erlbaum, Hillsdale, NJ, 1977.
вернуться
5
Сроки D. J. Simons et D. T. Levin, «Failure to detect changes to people during a real-world interaction», Psychonomic Bulletin & Review, 5 (4), 644—649, 1998.
вернуться
6
Сроки E. J., Langer, «The illusion of control», Journal of Personality and Social Psychology, Vol 32 (2), 311—328, 1975.
вернуться
7
Сроки L. Montada et M. J. Lerner, Préface, in L. Montada et M. J. Lerner (sous dir.), Responses to Victimizations and Belief in a Just World, (pp. VII—VIII), Plenum Press, 1998.
вернуться
8
Сроки Sciencesetavenirs. fr — «TRANSPORTS. Moto fantфme de l’A4: une Harley peut-elle rouler sans pilote sur plusieurs kilomètres?», F. Daninos le 21.06.2017 а 20 h 00.
вернуться
9
Сроки M. Zuckerman, J. Silberman, J. A. Hall, «The Relation Between Intelligence and Religiosity: A Meta-Analysis and Some Proposed Explanations», Personality and Social Psychology Review, 17 (4) : 325—354, 2013.
