Лінкольн у бардо
- Автор: Сондерс Джордж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-622-0
- Переводчик: Андрей Маслюх
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Лінкольн у бардо». Краткое содержание книги:
роджер бевінс ііі
Те, що ти ще тут, просто вражає, сказав хлопцеві преподобний.
У цьому є навіть щось героїчне, додав я.
Та хай там як, це нерозважливо, знов обізвався преподобний.
ганс воллмен
Усе гаразд, лагідно мовив містер Воллмен. Справді, все гаразд. Ми — тут. Іди з миром: завдяки тобі ми здобули надію, яка не згасатиме ще роки й роки і стане нам у неабиякій пригоді. Тож ми тобі дякуємо, бажаємо всіх благ і благословляємо на добру путь.
преподобний еверлі томас
Усе це чудово, але нікуди я не піду, відповів хлопець.
роджер бевінс ііі
Тут на і так постійно добряче здивованому обличчі преподобного відбилося здивування ще глибше.
ганс воллмен
Тато пообіцяв, сказав хлопець. Він прийде, а мене нема, і що тоді?
Твій тато не прийде, мовив містер Воллмен.
А якщо й прийде, то не скоро, докинув я.
Коли ти вже будеш у такому стані, що прийняти його не зможеш, вів далі містер Воллмен.
Якщо твій тато прийде, озвався преподобний, ми перекажемо йому, що ти мусив піти. Пояснимо, що так найкраще.
Ви брешете, сказав хлопець.
Схоже, загальний занепад почав уже впливати і на його вдачу.
Прошу? перепитав преподобний.
Ви троє брехали мені від самого початку, вів далі хлопець. Сказали, що мені треба йти. І що було б, якби я так і зробив? Я ж тоді взагалі б із татом не побачився. А тепер обіцяєте щось йому переказати?
Ми так і зробимо, запевнив преподобний. Повір, ми…
Але як ви це зробите? запитав хлопець. Хіба у вас є якийсь спосіб? Спосіб спілкуватися? У мене нема. Навіть коли я був у ньому всередині…
роджер бевінс ііі
Є, мовив містер Воллмен. Є у нас такий спосіб.
преподобний еверлі томас
(Вельми розпливчастий.
Зовсім іще не усталений.)
роджер бевінс ііі
(Достатньої ясності щодо цього питання не було зроду-віку.)
ганс воллмен
Тієї миті звіддалік донісся голос місіс Делані, яка гукала свого чоловіка.
преподобний еверлі томас
Містер Делані потрапив сюди багато років тому, й було це ще перед тим, як тут опинилася і вона. Одначе тепер його вже не було. Себто хвороб-тіло й далі лежало у тому самому місці, де вона його колись поклала, а от сам містер Делані…
роджер бевінс ііі
Був уже деінде.
преподобний еверлі томас
Вирушив далі.
ганс воллмен
Проте сердешна місіс Делані все ніяк не наважувалася податися слідом за ним.
роджер бевінс ііі
Через одну кумедну історію. Пов’язану з іншим містером Делані.
преподобний еверлі томас
Братом її чоловіка.
ганс воллмен
Хоча тоді та історія «кумедною» не здавалася… була в ній радше якась невідкладність, неминучість і чудесність.
роджер бевінс ііі
Тепер, одначе, у жінки краялося серце: впродовж багатьох років у тій попередній місцині вона тужила за тим іншим Делані, бо почувалася нещасливою у шлюбі…
преподобний еверлі томас
І от не минуло й місяця після того, як її чоловік перебрався сюди, а вона вже злигалася з тим іншим Делані, й одразу ж він упав у неї в очах, адже ставився до пам’яті її чоловіка недбало та без належної поваги і виявився людиною зіпсованою та захланною, на відміну від її чоловіка, який, побачила вона тільки тепер, був особою з усілякого погляду вельми гідною.
ганс воллмен
Хоч натуру мав доволі прозаїчну і сором’язливу, а вже зовні свого показного та привабливого (і зіпсованого) брата не нагадував навіть близько.
роджер бевінс ііі
Отак вона й застрягла — ні туди, ні сюди.
ганс воллмен
Фізично її тягнуло до того Делані (а він усе ще перебував там, у тій попередній місцині).
преподобний еверлі томас
Та водночас їй хотілося піти і знову побачитися зі своїм чоловіком, і попросити у нього пробачення.
роджер бевінс ііі
За те, що змарнувала стільки років їхнього життя, жадаючи іншого.
ганс воллмен
Словом, вона не знала, що має робити: залишатися чи йти.
преподобний еверлі томас
Йти чи чекати.
роджер бевінс ііі
Тож знай блукала навколо, гукаючи: «Містере Делані!».