Лінкольн у бардо
- Автор: Сондерс Джордж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-622-0
- Переводчик: Андрей Маслюх
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Лінкольн у бардо». Краткое содержание книги:
Й усе знову сповнилося печаллю.
преподобний еверлі томас
ХХХ
Ми з містером Воллменом та отцем Еверлі негайно пішли подивитися, хто з нас устояти таки не зумів.
роджер бевінс ііі
Першою, як з’ясувалося, була та скупердяга, місіс Бласс.
преподобний еверлі томас
Навколо її оселі валялися порозкидані частинки дохлих пташок, патички, грудки землі і т. д.; усе, що вона берегла, наче хтозна-який скарб, тепер утратило будь-яку цінність.
ганс воллмен
Другим, схоже, піддався Е. Дж. Кумбз.
преподобний еверлі томас
Бідолаха. Ніхто з нас добре його не знав. Він пробув тут багато років, але покидав свій хвороб-короб лише зрідка.
ганс воллмен
А коли таки виходив на люди, то знай гиркав: «Добродію, а вам відомо, хто я такий? Для мене постійно тримають столик у «Бінлей»! Я ношу відзнаку «Легіону Орла»!». Досі пригадую, який вражений він був, коли я сказав, що не знаю такого місця. «Та це ж найкращий заклад у цілому місті!» — вигукнув тоді Е. Дж. Кумбз. «У якому місті?» — поцікавився я, і він відповів, що у Вашингтоні, і пояснив, де саме, та я знав те перехрестя, і тепер там стояли тільки якісь стайні, нічого більше, тож я так йому і сказав. «Мені вас просто жаль!» — відмахнувся він від мене, проте ця звістка добряче його приголомшила. Якийсь час по тому Е. Дж. Кумбз сидів, задумливо погладжуючи бороду, на своєму насипі, а потім раптом гримнув: «Але ж вельмишановного містера Гамфріса ви вже напевне знаєте?!».
Й ось тепер він відійшов.
Прощавайте, містере Кумбз. Сподіваюся, там, де ви тепер, про «Бінлей» знають усі!
роджер бевінс ііі
Ми йшли, а навколо багато хто якось відсторонено сидів чи то у себе на насипі, чи на східцях своєї кам’яниці, і просто плакав, до краю виснажений опором, який забрав усі сили. Інші натомість сиділи спокійно, перебираючи подумки всі ті розмаїті звабливі видіння та спокуси, яких нещодавно зазнавали.
преподобний еверлі томас
До всіх, хто залишився, я повнився якоюсь оновленою любов’ю.
роджер бевінс ііі
Зерно відділили від полови.
преподобний еверлі томас
Наш шлях — не для всіх. Багато кому — я не маю жодного наміру нікого засуджувати чи принижувати — просто бракує належної рішучості.
ганс воллмен
Для них ніщо не має достатнього значення, ось у чому річ.
роджер бевінс ііі
Хто став третьою жертвою, ми ще не знали, і тут раптом згадали про хлопця.
ганс воллмен
Щоб хтось такий іще юний пережив таку безжальну атаку — ні, це було б надто неймовірно.
преподобний еверлі томас
Хай там як, а так усе й мало закінчитися…
роджер бевінс ііі
…з огляду на його молодість.
ганс воллмен
Бо ж альтернатива полягала у вічній неволі…
роджер бевінс ііі
Відчуваючи сум упереміж із полегшенням, ми пішли на власні очі переконатися, що він відійшов.
преподобний еверлі томас
ХХХІ
Тож уявіть наше здивування, коли ми побачили, що він сидить собі, схрестивши ноги, на даху своєї білої кам’яниці.
ганс воллмен
Ти все ще тут! вражено вигукнув містер Воллмен.
Так, сухо відказав хлопець.
роджер бевінс ііі
Вигляд у нього був такий, що ми аж роти пороззявляли.
преподобний еверлі томас
Опір він учинив гідний, але й заплатив за нього дорого.
ганс воллмен
У такому юному віці баритися тут не варто.
преподобний еверлі томас
Хлопець ледь переводив подих; руки у нього трусилися; судячи з того, що я бачив, він утратив десь із половину ваги. Вилиці випнулися, комір сорочки широкою петлею обвис навколо шиї, яка зненацька зробилася мало не з олівець завтовшки; попід очима з’явилися темно-сірі, барви деревного вугілля кола; усе це вкупі надавало йому якогось зовсім уже примарного вигляду.
роджер бевінс ііі
Раніше то був такий повновидий хлопчак.
ганс воллмен
Та від кругленьких щік не зосталося й сліду.
роджер бевінс ііі
Милий Боже, прошепотів містер Бевінс.
ганс воллмен
Щоби скотитися до такого рівня, тій дівчині, Трейнор, потрібен був десь майже місяць.