Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Львів. Кава. Любов [збірка] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Львів. Кава. Любов [збірка]

Электронная книга - «Львів. Кава. Любов [збірка]». Краткое содержание книги:

Щемливі оповідання від найкращих українських авторів! Ця книга – про Львів. Про місто, яке хтось знає і любить, а хтось тільки відкриває для себе. Про вузькі вулички і затишні кав’ярні, про середньовічну бруківку і старовинні споруди… Про любов. Про життя. Про людей, які зустрічаються, розходяться, сподіваються, вірять, кохають, втрачають – і знову знаходять своє кохання…
1 ... 25 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 71
Перейти на страницу:

Але тільки час від часу! Бо згодом я теж зустріла чоловіка, в якого закохалася на все життя. Ти маєш його пам’ятати – це Роман, той психоаналітик, що проводив у нас мотиваційні тренінги. Якось він запросив мене на каву в «Золотий дукат». Знаєш, трохи моторошне місце – кажуть, там зупиняється час. Зате саме в «Дукаті» я вперше спробувала каву з золотом, відтепер то моя улюблена! Роман так і сказав: ця кава створена для дівчини із «золотим» ім’ям. З того дня ми не розлучалися. За кілька місяців він мені освідчився, я вийшла за нього і народила чудову донечку. Назвала її Златою – на твою честь. А може, то «золота» кава так на мене вплинула… Дідусь із бабусею просто обожнюють свою єдину онуку, в її присутності навіть забувають про свої хронічні артрити-радикуліти… Бачиш, які дива творить любов? Ми з Романом уже й життя не уявляємо без нашої маленької Злати, та іноді чоловік бачить уві сні двійко хлопчиків-близнюків, які називають його татком. Звісно, я не проти подарувати йому ще й синів, але ні в моїй, ні в його родині жодного разу не народжувалися близнюки, тож навіть не знаю, чи таке можливо. Але сподіваюся на диво.

Маю й найкращу подругу – Марійку, ми разом працюємо. Їй трохи менше пощастило, ніж мені, адже досі не має чоловіка та дітей (хоч дуже мріє про велику і дружню родину! ) , тому я вірю – все у неї ще попереду. Часом подруга жартує: якби Роман був вільним, вона без роздумів пішла б за нього. І знаєш, вони стали б напрочуд гармонійною парою – обоє високі, кароокі, темноволосі…

Утім, я переконана: Роман кохає мене до нестями і навіть думки не припускає про іншу жінку. Він мало не щодня засипає мене оберемками троянд, а до дня народження подарував путівку на відпочинок до Греції, уявляєш?! Я полечу відпочивати з донькою – шкода, та Роман з нами вирватися не зможе, в нього дуже багато роботи. Але він думатиме про нас щохвилини, так і сказав!

…Попри все я почуваюся трохи самотньо. Душа не на місці. Іноді здається, що я – підземна річка Полтва, ув’язнена під проспектом Свободи. Кажуть, якщо спуститися до оркестрової ями Оперного театру, можна почути, як хвилі б’ються об бетонний саркофаг… Як гадаєш, що б сталося, якби одного разу вони вирвалися на волю? Не знаю, звідки в мене ці думки. Схоже, я трохи заплуталася. Може, тому й пишу зараз листа тобі в минуле? Ні-ні, я чудово розумію, що тієї тебе більше не існує, ти стала мною, а листуватися з самою собою якось негоже… Та й Роман вважає, що цього робити не слід, бо від надмірного самоаналізу й самозаглиблення можна просто збожеволіти (такі випадки в його практиці були ) , але… можна я іноді тобі писатиму? Ти не відповідай, а я просто писатиму, гаразд?

З любов’ю, Злата
1 ... 25 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 71
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)