Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-29-6
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
- Не треба було брати тацю, я й сама віднесла б!
- Тсе бульо не вашко, - сказала Флер Делякур, ставлячи тацю Гаррі на коліна, а тоді нахилилася й поцілувала його в щоку: він відчув, як палає те місце, якого торкнулися її вуста. - Я так готіла його батшити. Пам'ятаєш мою сестгу, Ґабгіель? Вона не пегестає говогити пго 'Аггі Поттега.
Вона буде гада побатшити тебе знову.
- О… то вона теж тут? - прохрипів Гаррі.
- Ні-ні, дугненький, - дзвінко розсміялася Флер, - я казала пго наступне літо, коли ми… то ти не знаєш? - її великі сині очі округлилися й вона докірливо глянула на місіс Візлі, котра почала виправдовуватися:
- Ми просто ще не встигли йому сказати.
Флер знову повернулася до Гаррі, тріпнувши своїм сріблястим волоссям, аж воно хльоснуло місіс Візлі по обличчю.
- Ми з Біллом збигаємося одгушитись!
- Он як, - пробелькотів Гаррі. Він не міг не помітити, що місіс Візлі, Герміона й Джіні уникають дивитися одна одній у вічі. - Ого. Е-е… поздоровляю!
Вона нахилилася й знову його поцілувала.
- Білл загаз дюже зайнятий, багато пгацює, а я пгацюю на півставки в Ґгінґотсі, шоб поліпшити свій вімова, тому він запгосив мене на кілька днів сюди, шоб кгашче зазнайомитися з його годиною. Я так згаділа, коли потшула, шо ти пгиїдеш… тут нічого гобити, хіба шо любиш кугей чи куховагити! Ну… смашного тобі, 'Аггі!
На цих словах вона граціозно крутнулася й випливла з кімнати, тихенько причинивши за собою двері.
Місіс Візлі прошипіла щось схоже на «пхи»!
- Мама її ненавидить, - спокійно повідомила Джіні.
- Неправда!-сердито заперечила місіс Візлі. - Просто я вважаю, що вони поспішили з заручинами!
- Вони вже рік знайомі,-втрутився Рон, що, ніби причмелений, не зводив очей із зачинених дверей.
- Хіба це довго! Я, звісно, розумію, чому так сталося. Усе через непевність, пов'язану з поверненням Відомо-Кого, бо люди думають, що завтра їх може не стати, тому й поспішають з усілякими рішеннями, над якими раніше поміркували б. Так само було й під час його попередньої могутності-люди тікали зі своїми коханими світ за очі…
- А серед них і ви з татом,-хитро додала Джіні.
- Це так, але ми з батьком чудово пасували одне одному, навіщо нам було чекати? - заперечила місіс Візлі. - Тоді як Білл і Флер… ну… що вони мають спільного? Він працьовитий, практичний, а вона…
- Корова, - підказала Джіні, киваючи головою. -Але Білл не такий уже й практичний. Він же спеціаліст зі зламувань проклять і любить пригоди, любить ефектність… думаю, саме тому він і волочиться за Флегмою.
- Не називай її так, Джіні, - розсердилася місіс Візлі, а Гаррі з Герміоною розреготалися. - Ну, мені вже треба йти… їж, Гаррі, яєчню, поки тепла.
Вона вийшла. Ронове очманіння не миналося; він сіпав головою, наче пес, що намагається струсити воду з вух.
- Хіба до неї не можна звикнути, живучи в одному домі?- спитав Гаррі.
- Воно-то так, - погодився Рон, - але коли наштовхуєшся на неї несподівано, як оце зараз…
- Жалюгідно, - люто чмихнула Герміона й відійшла від Рона аж до стіни, а там розвернулася, склала на грудях руки і втупилася в нього.
- Невже ти хочеш, щоб вона тут тинялася завжди? - недовірливо спитала Джіні в Рона. Коли той тільки знизав плечима, сестра додала:
- А я впевнена, що мама покладе цьому край.
- Як же вона зуміє? - поцікавився Гаррі.
- Вона цілий час намагається запросити в гості Тонкс. Має, мабуть, надію, що Білл накине на неї оком. Я теж на це сподіваюся. Краще б у нашій родині була вона.
- Так їй і вдасться, - саркастично зауважив Рон. - Послухайте, та жоден нормальний чувак не вибере Тонкс, якщо поруч буде Флер. Тобто Тонкс класна, коли не робить ідіотських фокусів з волоссям і носом, але…
- Вона в сто разів приємніша за Флегму, - заперечила Джіні.
- І значно розумніша, бо вона аврор! - додала з кутка Герміона.
- Флер теж не дурна, не забувайте, що вона брала участь у Тричаклунському турнірі, - сказав Гаррі.
- Хоч ти не починай! - огризнулася Герміона.
- Мабуть, тобі подобається як вона каже "'Аггі"? -
зневажливо кинула Джіні.
- Ні, - заперечив Гаррі, вже не радий, що втрутився, - я тільки казав, що Флегма… тобто Флер…
- Я воліла б мати в родині Тонкс, - повторила Джіні. - Вона хоч весела.
- Щось вона останнім часом не дуже веселить, - заперечив Рон. - Я її бачив кілька разів і вона більше нагадувала Плаксиву Мірту.
- Це несправедливо, - обурилася Герміона. - Вона й досі не відійшла від того, що сталося… усе ж… він її двоюрідний брат!
У Гаррі стислося серце. От і до Сіріуса добралися. Він схопив виделку й почав закидати в рота яєчню, щоб у розмову не втягли і його.