Затемнення

— От бачите, — сказала я вголос, а говорити з неживими предметами — то поганий знак, — це не так уже й страшно, чи еге ж?

Отак я стояла певний час, немов причинна, не зовсім розуміючи, що безсила проти законів фізики. Потім, зітхнувши, я почепила магніти назад на холодильник, окремо один від одного, пробурмотівши:

— Треба йти на компроміс.

Було досі дуже рано, але я вирішила, що ліпше піду з дому, перш ніж неживі предмети почнуть мені відповідати.

Коли я прийшла до крамниці Ньютонів, Майк методично драїв підлогу, а його мама облаштовувала нову експозицію на вітрині. Я захопила їх саме тоді, коли вони сперечалися і не помітили моєї появи.

— Але це єдиний час, коли Тайлер може поїхати, — скаржився Майк. — Ти казала, що після випускного…

— Тобі слід почекати, — відрізала місіс Ньютон. — Ви з Тайлером можете придумати щось інше. Ви не поїдете до Сієтла, доки поліція не зупинить те, що там коїться — що б то не було. Я знаю, що Бет Кроулі сказала Тайлеру те ж саме, тому не поводься зі мною, наче з ворогом… О, доброго ранку, Белло, — сказала вона, швидко змінивши свій тон на привітний. — Ти сьогодні рано.

На мою думку, Карен Ньютон абсолютно не пасувала для крамниці спортивного одягу та спорядження. Її ідеально висвітлене біляве волосся було елегантно укладене на потилиці, у неї був завжди професійний манікюр, так само як і педикюр, що просвічувався крізь плетені босоніжки на високих підборах, які й віддалено не нагадували ті кросівки, що у широкому асортименті пропонували Ньютони.

— Дороги сьогодні вільні, — пожартувала я, дістаючи свій огидний їдуче-помаранчевий жилет із-під прилавка. Я була здивована, що місіс Ньютон стурбована через ці Сієтлівські заворушення не менше за Чарлі. Я ж бо гадала, що він впадає в крайнощі.

— Ну, е-е… — місіс Ньютон певний час не знала, що сказати, зніяковіло мусолячи флаєри, які вона розкладала біля каси. Просунувши одну руку в жилетку, я зупинилася. Я знала цей погляд. Коли я повідомила Ньютонам, що цього літа в них не працюватиму — покину їх, по суті, в найгарячіший сезон, — вони почали готувати Кеті Маршалл на моє місце. Їм було не по кишені платити зарплатню нам обом одночасно, тому коли видавалося, наче покупців мало…

— Я збиралася подзвонити, — сказала місіс Ньютон. — Сьогодні, здається, роботи буде небагато. Ми з Майком, мабуть, і самі впораємося. Мені шкода, що ти так рано встала і приїхала сюди…

Зазвичай я була б на сьомому небі від такого повороту подій. Але не сьогодні…

— Ясно, — зітхнула я, опустивши плечі. І що тепер робити?

— Це не справедливо, мамо, — сказав Майк. — Якщо Белла хоче попрацювати…