Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України

7. Перелік обов’язків засуджених, указаних у ст. 9 КВК України, не є ви­черпним. Спеціальні обов’язки засуджених до позбавлення волі встановлені в ч. 3 ст. 107 КВК України, а в ч. 4 цієї статті вказані ще й заборони для цієї ка­тегорії засуджених. Обов’язки ж інших категорій засуджених у Кримінально- виконавчому кодексі України в окремих нормах не вказуються; вони розміще­ні в тих нормах Особливої частини цього Кодексу, які регулюють порядок і умови виконання того чи іншого виду кримінальних покарань.

Перелік спеціальних обов’язків, які встановлені у КВК України для різ­них категорій засуджених, не є вичерпним. Додаткові обов’язки засуджених закріплені у пунктах 18, 23, 29, 30 ПВР УВП та інших нормативно-правових актах ДДУПВП.

Між тим, вичерпний перелік обов’язків повинен бути встановлений на рів­ні закону, щоб звести до мінімуму можливості зловживань як з боку посадо­вих осіб Державної кримінально-виконавчої служби України, так і з боку за­суджених.

8. За невиконання засудженими своїх обов’язків (як основних, так і спеці­альних) і законних вимог адміністрації органів і установ виконання покарань засуджені притягуються до різних видів юридичної відповідальності: кримі­нальної, дисциплінарної, матеріальної.

За ухилення від сплати штрафу або позбавлення права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю, від відбування громадських чи виправ­них робіт засуджені до цих видів покарань притягуються до кримінальної від­повідальності за ст. 389 КК України; за самовільне залишення місця обмеження волі, або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадсько­го порядку чи встановлених правил проживання засуджені до обмеження волі притягуються до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 390 КК України; за неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмежен­ня чи позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закін­чення строку виїзду засуджені притягуються до кримінальної відповідальнос­ті за частинами 2—3 ст. 389 КК України; за злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи або за іншу протидію адміністрації у закон­ному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переве­дення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання, встановлюється кримінальна відповідальність за ст. 391 КК України.