Еволюція або Смерть! Пригоди Павіана Томаса
- Автор: Семесюк Иван
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Люта Справа
- ISBN: 978-966-27508-0-8
- Жанр: Юмористическая проза
Электронная книга - «Еволюція або Смерть! Пригоди Павіана Томаса». Краткое содержание книги:
— Оце мудро, мудро! — промугикав Томас Якович і жирно обвів абзац олівцем. Трохи подумав, додав товстий знак оклику на полях і знову перегорнув сторінку. — Рубрика «Благоустрій».
«Ото всі жаліються на відключення електроенергії в області, між тим як у нас в районі вопше наїбнулася підстанція. А воно, як відомо, дуже дороге! Відповідно, кошти на нову підстанцію відсутні, а тому світло є тільки вдень з неба, і це триватиме доти, доки зграя електриків у куфайках колупатиметься у горілих дротах.
Зауважмо, що в районі нема не лише коштів, але й грошей. Нема, не було і не буде, бо село вимирає, і всі кругом бідують. Так оці бідосі понакупляли собі генераторів, і весь район гуде ними, мов комашине кубло. Як бачимо, люди пристосувалися миттєво, ходять туди-сюди дуже хитрі і довольні. То ми тут в редакції трохи порадилися і запропонували державі нове бачення дизайну грошових знаків. Ми подали його на конкурс у Міністерство фінансової скрути і отримали дуже схвальні відгуки!
Отже, на нашу думку, це має бути такий собі сіренький клаптик паперу з портретом успішного жебрака на розі Хрещатика та Уолл-стріт, і написом з обох боків: «Люта валюта. Грошей нема — пиздуйте нахуй!» З номіналами 1 грошей нема, 10 грошей нема, 20 грошей нема, 50 грошей нема, 100 грошей нема, 200 грошей нема і 500 грошей нема. А на монетах має бути викарбувано пишним нарбутівським шрифтом: «Нема не тільки грошей, але й ресурсів! Йдіть собі нахуй, спасибі державі!»
Томас Якович знову перегорнув сторінку і взявся за розділ «Таланти твої, рідна земле моя!» В ньому редакція помістила статтю «Молоде мистецтво» за підписом заслуженого діяча мистецтв В.В. Кажана.
«Що таке молодий художник? В якому віці молодий художник стає обичним художником? Маємо кілька варіантів відповіді на це питання, і всі вони сягають корінням Національної спілки художників України. Отже, в цій нашій НСХУ є формальний підрозділ — молодіжне об'єднання спілки. Членом молодіжного об’єднання можна бути до 40 років включно, а далі — зась. Тобто юридично молодим художником тут вважається дідусь 40 років, часто уже капітально пробуханий і психічно скалічений спробами підняти на-гора трохи творчих гонорарів.
Але все це на папері. В реальності ж, якщо тобі нема 65 років, ти пацан і молокосос, і мусиш бігати по коньяк для аксакалів у магазин, незважаючи на погодні умови. Дорослим художником неформально вважається особа, що досягла 65-річного віку. Така особа може сміливо починати розбудову кар’єри, бо все, що було до того, є просто низьким стартом перед основними звершеннями. Вершиною ж мистецької кар’єри є традиційний арт-перформенс. Коли вам стукає 80 з хуєм, і в спілчанську майстерню ви ходите лише, аби поливати гігантського фікуса, то маєте припинити оплату рахунків за комунальні послуги і не платити рік, а ліпше п’ять-сім. Серед спілчанських 50-річних підлітків починається збурення: у активних творчих людей майстерень нема, а цей старий гриб там засів і не цейго!
До вас направляють делегацію з найбільш бездушних і моторних членів спілки та офіційно пропонують залишити приміщення, бо черга 37 осіб на квадратний метр, а ви тут лупою все засипали і вопше років з двадцять ніхуя путнього вже не робите. Чи не час, шановний, підшукати собі хороший колумбарій? А ви їм на це маєте відповісти: «Цуценята! Ви хочете моєї смерті? Зараз у мене нема зубів і грошей, але колись давно їх у мене було багацько, не те що у вас! Якщо спілка наполягатиме на моєму переїзді з майстерні на цвинтар, то я викинусь з вікна, а перед тим накатаю заяву, що в моїй смерті винуваті ви, гандони!
І тут ви маєте гучно грюкнути дверима перед їхніми носами із сатанинським реготом. Ха-хаха-ха!!! Вигнати вони вас не зможуть, бо ви поважна літня людина і вопше — це не по-людськи, але між собою страшно пересруться на ґрунті визначення, що є гуманним, а що ні. І буде етичний конфлікт, і буде мати, і будуть люде на землі, але суть не в тому Коли всі ці підлітки перемруть від старості і промислових травм, ви все ще поливатимите фікус у майстерні. Це називається аграрний акціонізм».