Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
ЄДЙНОМ Обоє М'ІіСТІі и во едйном /її І ЦІ), но не в той же Чести, ни в той же Прирбдѣ.
"И бысть Утро, и бысгь Вёчер"242.
Не полагай же Болѣзней в Сёрдцѣ твоем243. Полагаешь, если просгираешь чрез День и чрез Нощь. Простираєш, если не даёшь Міісга тут же и Дню Господню, не вѣруяй, ни взирая на Высоту Небесную. Что то значит полагать Бол іізпп в Сёрдцѣ, если не мыслить и не совѣтовать в Душіз своей, что всѣх Тварёй Основаніем есть Огонь, Вбздух, Вода, Земля244? Ах нещасная Душа моя! Длячего называешь Ничтбжное Естесгвб Основательною Твёрдію? Кто ослѣпйл Око твоє? Ах! сія Слѣпота от Рождёнія твоего тебѣ245. Не вйдишь Исгины, крбмѣ Т і)1111 Ея. Не чувствуешь, что прехбдит Мір сей246. И не вчера начал. Прехбдит всеминутно. Обаче То же Все в нем вйдим. Все, Что прёжде было. Конёчно ж, тут піікая Тайна.
"Горе глагблющим Свѣт Тму!"247
Блёсни Мблнію248, о Преблажённое Естество! и возгремй над Бёздною Души моея сим Громом:
"Да будет Свът!"249
Во Врёмя бно250 воззрю на Мір твой, на День твой и на Человѣка твоего. Во Врёмя бно будет Рука твоя на мнѣ251. В Разумѣніях Ея насгавиши мя252, провёд чрез Стихіи, аки Коня твоего253, да испблнится:
"И изыйдете, и взыграете, якоже Телцьї, от Уз Разрѣшённы"254. Амйнь!
«Діалог, или Разглагол о древнем мірѣ» Сковорода, як свідчить дата на першій сторінці автографа, написав у 1772 р. У 1788 р. він подарував його Михайлові Ковалинському. Очевидно, було два автографи твору (початковий, 1772 р., та пізніший, десь 1786-1787 pp., наново відредагований). До нашого часу дійшов тільки другий автограф. Він написаний згідно з новим правописом, яким у 1772 р. Сковорода ще не користувався. Супровідний лист до Ковалинського датовано 1788 роком і написано на іншому папері та іншим чорнилом - тим самим, що ним зроблено й правку в основному тексті та примітки до нього. Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 6, арк. 1/58-17/74). Діалог було вперше надруковано в харківському виданні творів Сковороди 1894 р. Подаємо за автографом.
1 Див. прим. 1 до діалогу «Сѵмфоніа, нареченная Книга Асхань».
2 Філософські бесіди не раз називав "забавою" (паїдіа) Платон (Федр, 265с; Тімей, 59с). Так само й Плутарх іменує описані Платоном та Ксенофонтом сократичні бесіди "веселим філософуванням". При цьому Плутарх зазначав, що "найвища мудрість для філософа не здаватися філософувальником, а жартом досягати серйозної мети" (Застільні бесіди, VI, 686d; І, 614а) [Плутарх. Застольные беседы. - Ленинград, 1990. - С. 98, 7].
3 Про мамврійський дуб див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 13: 18; 14: 13; 18: 1.
4 Неточна цитата з Книги пророка Аввакума 3: 18. Пор.: во^вєсє/імса ш вук спсѣ /иое/иъ.
5 Лат. oblectatio - буквально: 'насолода'.
6 Гр. Ьіахрфї] - 'розвага'.
7 "Глум", за словником Памви Беринди, означає "подражнєнє, смѣх, жарт", вираз "в тлум" - "на смѣх, на жарт", а дієслово "глумлюся" - "завше учуся, уставичнє цвичуся, прохожуюся, подражняюся" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. -Київ, 1627. - Ст. 42].
8 Гр. корѵфт) - 'вивершення'.
9 Форма чентр, як уже давно вказували коментатори [див., наприклад: Ковалівсъкий А.П. Григорій Сковорода: дослідження і переклади. - Харків, 2007. - С. 20], відповідає "римській" вимові лат. centrum. Тим часом в Україні лат. с у такій позиції було заведено вимовляти як ц. Зрештою, і сам Сковорода зазвичай пише центр. Те, що форма чентр тричі зринає в його творах, може свідчити про обізнаність філософа з італійською вимовою, а отже й на користь припущення про його мандри Італією, про які не раз говорили коментатори [див.: Гесс де КальвеГ., Верненії. Сковорода, український філософ// Григорій Сковорода в спогадах сучасників і народних легендах. - Харків, 2002. - С. 61-62; Махновець А. Григорій Сковорода. Біографія.- Київ, 1972. - С. 58-59; Bojko-Blochin Ju. Н. S. Skovoroda ini Lichte der ukrainischen Geschichte // Die Welt der Slaven. - 1966. - Jg. XI. -S. 308; Manning C. A. Hrihori Skovoroda // Manning C. A. Ukrainian Literature. Studies of the Leading Authors. - Plainview, NY, 1971.-P. 18; ChopykD.B. G. S. Skovoroda - the fable writer: His life and times // Skovoroda G. S. Fables and Aphorisms / Translation, biography and analysis by D. B. Chopyk. - New York; Bern; Frankfurt am Main; Paris, 1990. - P. 33]. Із другого боку, Сковорода міг бодай трохи знати італійську мову ще від часу свого перебування в придворній капелі імператриці Єлизавети, бо хористів у вільний від репетицій час навчали італійської та французької мов. Окрім того, італійську мову викладали й у Харківському колегіумі. Принаймні 1768 р. її викладачем було призначено Олексія Кастеллі. Щоправда, невдовзі вчитель-італієць змушений був тікати з Харкова, зважаючи на своє вкрай скрутне матеріальне становище [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 127-128].