Рукопис, знайдений у Сараґосі
- Автор: Потоцкий Ян
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Піраміда
- ISBN: 978-966-441-411-8
- Переводчик: Виктор Дмитрук
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Рукопис, знайдений у Сараґосі». Краткое содержание книги:
З цими словами вона зняла з голови вуаль. Суарес, вражений її красою, став на коліно, зняв з руки коштовний перстень і вручив його незнайомці, не сказавши ні слова.
У цю мить з галасом відчинилися бічні двері кімнати, і всі побачили юнака зі шпагою в руці в товаристві слуг, які несли свічники.
— Бачу, сеньйоре Суарес, — сказав юнак, заходячи до кімнати, — що ти збираєшся одружитися з сеньйоритою Моро.
— Сеньйоритою Моро? — вигукнув Суарес. — Але ж я зовсім не хочу одружуватися з сеньйоритою Моро!
— Виведіть мою сестру, — сказав на це юнак. — Тебе ж, сеньйоре Суарес, який залицяєшся до сеньйорити Моро, не маючи наміру з нею одружуватись, я, власне кажучи, повинен би викинути у вікно. Однак оскільки я дбаю про честь власного дому, то накажу слугам вийти, а тоді ми з тобою порахуємося.
Коли слуги вийшли, молодий Моро звернувся до Суареса й сказав:
— Сеньйоре, нас тут троє. Дон Бускерос, який прийшов разом з тобою, стане твоїм секундантом.
— Не знаю, кого ти називаєш Бускеросом, — сказав Суарес. — Тут є тільки сеньйор Мораредо.
— Це не має значення, — відповів молодий Моро. — Ти, щоправда, старший від мене, але якщо можеш стояти на колінах перед моєю сестрою, то ти ще не надто старий для дуелі зі мною. Витягай шпагу або стрибай через вікно.
Суарес, ясна річ, волів дуель. Але оскільки фехтував він не краще за свого сина, то суперник тут же поранив йому шпагою руку. Побачивши кров, молодий Моро відступив. Бускерос перев’язав пораненому скалічену руку й відвів до хірурга, звідки вони подалися до заїжджого двору.
Там Суарес побачив свого сина, якого саме принесли на ношах. Ця зустріч схвилювала його до глибини душі, але, боячись видатися м’якосердим, він накинувся на Лопеса з докорами.
— Сину, — сказав він, — я заборонив тобі знатися з дворянами.
— Ах, батьку, — відповів Лопес, — я знався тільки з одним, саме з тим чоловіком, якого зараз бачу біля тебе. Зрештою, запевняю тебе, що я був вимушений зав’язати це знайомство.
— У кожному разі, — сказав Суарес, — не слід було битися з ним на дуелі. Я ж бо заборонив тобі оголяти шпагу.
— Не забувай, сеньйоре, — сказав Бускерос, — що тебе поранено в руку на дуелі.
— Я б міг пробачити тобі, — продовжував Суарес, — якби не те, що тебе викинули через вікно.
— Те саме нещастя, — перебив його Бускерос, — могло, сеньйоре, і з тобою недавно трапитися.
Від цих слів Суарес раптом зніяковів. У ту ж мить йому вручили листа, в якому було сказано:
Сеньйоре Ґаспар Суарес!
Звертаюся до тебе від імені мого сина Естебана Моро, який благає у тебе пробачення. Естебан, побачивши, що ти знаходишся в кімнаті наших конюхів з його сестрою Інесою, вважав своїм обов’язком виразити тобі незадоволення твоєю поведінкою.
Ще до цього твій син, Лопес Суарес, намагався прокрастися до Інеси через вікно, однак переплутав будинок, упав з високої драбини й поламав ноги.
Подібні зусилля могли б насунути припущення, що ви задумали знеславити нашу родину, і я мав би право домагатися покарання через суд, однак волію запропонувати тобі таку угоду.
Між нами точиться процес щодо двох мільйонів піастрів, які, на твою думку, я повинен прийняти. Тож я їх прийму, але за умови, що додам до них ще два мільйони й віддам це все твоєму синові разом з рукою моєї дочки Інеси.
Він зробив мені неоціненну послугу, вберігши Інесу від шлюбу з ґрандом, якому я хотів її віддати через дурне марнославство.
Кара, сеньйоре Суарес, завжди рівна вині. Твій син, попросивши руки моєї доньки, учинив би нам честь; однак він вирішив прокрастися до неї через вікно. Його поведінка була, без сумніву, наслідком неприязні, яку ти відчуваєш до нас протягом багатьох років, а причиною якої були помилки бухгалтерів, виправлені нами в міру наших можливостей.
Відкинь, сеньйоре Ґаспар, почуття, які грішать проти християнського милосердя й можуть привести до погибелі на цьому й на тому світі.
Прошу тебе про це як майбутній тесть твого сина й твій покірний слуга.
Моро
Закінчивши читати листа, Суарес опустився на стілець, відчуваючи, як його роздирають суперечливі почуття, що немовби змагалися в його душі.
Лопес, помітивши стан батькових почуттів, зібрав усі свої сили й, відчуваючи пронизливий біль, кинувся зі своїх нош до ніг Суареса.