Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
3. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
1. Зміст ст. 240 ЦК дає підстави для висновку про те, що її чинність поширюється на представництво, яке здійснюється як на підставі договору доручення, так і на інших підставах. В іншому випадку не було б сенсу у правилах ст. 240 ЦК узагалі, оскільки відносини щодо передання виконання доручення, що ґрунтується на договорі доручення, регулюються аналогічними правилами ст. 1005 ЦК. Таким чином, обов'язок представника особисто вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, поширюється на представництво, що здійснюється на будь-якій підставі.
2. Представник має право перекласти свої повноваження на іншу особу (замісника) лише у випадках, коли можливість передоручення передбачена законом або договором між представником та особою, від імені якої він діє, або якщо представник вимушений удатися до передоручення обставинами з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
3. Дії замісника створюють, змінюють та припиняють цивільні права та обов'язки для особи, від імені якої представник уповноважений діяти.
4. Представник не відповідає за дії замісника, якщо він сповістив особу, яку він представляє, про факт передоручення, а також надав їй відомості про замісника. Але закон не встановлює строків оповіщення.
5. Про форму довіреності, що видається в порядку передоручення, див. коментар до ст. 245 ЦК.
Стаття 241. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень
1. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
2. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
1. Таке ж правило, як і в ст. 241 ЦК, містилося в ст. 63 раніше чинного Цивільного кодексу. Його вважали можливим застосовувати у випадках учинення правочинів не тільки з перевищенням повноважень, а й при вчиненні правочинів за відсутності повноважень. Тому ця стаття має застосовуватись не тільки у випадках перевищення своїх повноважень органом юридичної особи, представником, що діє на підставі довіреності, договору тощо, а й у випадках, коли особа взагалі не мала статусу представника.
2. Діями, що свідчать про наступне схвалення правочину, можуть бути будь-які дії фізичної особи, від імені якої виступає представник, або органу юридичної особи, від імені якої виступав представник. Це може бути лист, в якому прямо зазначається на схвалення правочину. Сплата грошової суми за правочином, передання товарів на виконання правочину, інший спосіб виконання правочину також можуть бути кваліфіковані як схвалення правочину за умови, якщо дії щодо схвалення правочину здійснюються фізичною особою, від імені якої представник здійснив правочин з перевищенням повноважень, або органом юридичної особи. Тому прийняття виконання саме по собі не завжди означає схвалення правочину, що виконується. Завідувач комори чи комірник зазвичай має право прийняти товар, що доставлений постачальником, без вказівки керівника (органу юридичної особи). Такий спосіб прийняття виконання не може кваліфікуватись як наступне схвалення правочину, що вчинений з перевищенням повноважень, бо дії на виконання правочину здійснила особа, що не має права на його вчинення. Не може оцінюватись як наступне схвалення правочину і видача довіреності на одержання цінностей, якщо вона відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей і на одержання цінностей [321] підписана не керівником (органом юридичної особи), а іншою посадовою особою, що не має статусу органу юридичної особи. З іншого боку, підписання такої довіреності органом юридичної особи повинне кваліфікуватись як наступне схвалення правочину.
3. Якщо правочин, що вчинений з перевищенням повноважень, в подальшому схвалюється, він вважається вчиненим з моменту його вчинення.