Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Путешествия и география » Таємнича Африка
Таємнича Африка - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Таємнича Африка

Электронная книга - «Таємнича Африка». Краткое содержание книги:

Герман Фрайберг, автор цієї книги, з дитинства мріяв про мандри, про далекі країни і небезпечні пригоди. Юнаком він вирушив у Африку, гадаючи стати там фермером, але невдовзі зустрівся з ловцями диких звірів і прилучився до них. Відтоді лови тварин для європейських зоопарків стали його професією. За своє життя Г. Фрайберг здійснив понад десяток тривалих експедицій до Африки. Про найцікавіші пригоди під час цих експедицій він і розповідає в книзі «Таємнича Африка».
Зараз Г. Фрайберг живе в Німецькій Демократичній республіці.
1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 40
Перейти на страницу:

Мені пощастило побачити таке випробування. Один з моїх провідників був фулані, і якраз під час цієї події ми гостювали в його селі. Глядачі були надзвичайно збуджені, як у нас перед великим змаганням з боксу. Вони закладалися, хто з юнаків витримає цей «іспит на мужність».

Взагалі негри мужньо терплять фізичний біль. Але я навіть не уявляв собі, яке випробування належить пройти юнакові фулані, перш ніж він здобуде право одружитися з своєю коханою.

Коли глядачі затихли, на середину кола, утвореного натовпом, вийшов високий юнак у самій тільки шкіряній пов'язці на стегнах. Це був Нагого, наречений Іназонги. Його впевнений погляд перебіг по обличчях глядачів і зупинився на дівчині. Тим часом до Нагого наблизився худорлявий жилавий чоловік з довгим прутом у руці. Він почав повільно кружляти навколо «жертви», коли-не-коли, ніби для проби, з свистом розсікаючи прутом повітря. Тим часом Нагого взяв у руки ріг антилопи і підняв його вгору. Він тримав його прямо перед собою, так що навіть від дуже сильного болю не міг опустити рук униз. Все його тіло аж до пупа було відкрите противникові. А той кружляв і кружляв навколо нього, то підходячи зовсім близько, то відступаючи далі. Юнак дивився тільки на дівчину, струнку красуню, яка була дійсно варта справжнього героя. Іназонга теж не зводила очей з Нагого. Та й не тільки вона — всі одноплемінники, особливо жінки й дівчата, впилися поглядами в обличчя нареченого. Вони пильно стежили, чи не здригнеться воно, коли юнакові завдадуть удару. Нагого стояв непорушно, певний своєї перемоги. Раптом екзекутор розмахнувся і щосили стьобнув юнака по животі. Та Нагого стояв, як мур, і гордо дивився на свою кохану. Глибока рана свідчила, що удар був сильний. З розсіченої шкіри текла кров. А юнак навіть оком не моргнув. Глядачі галасом висловлювали йому своє захоплення. Нагого сміявся, не зводячи погляду з коханої. Вона теж, ніби зачарована, дивилася на нього. Та ось Нагого запально гукнув своєму екзекуторові:

— Бий ще!

Знову залунали вигуки захоплення, і знову прут із свистом розітнув повітря. Всі дивилися на юнака. Але Іназонга блискавкою метнулася до свого нареченого.

— Годі! — закричала вона. — Іназонга давно знає, що Нагого великий герой!

Прокотилася хвиля гучних оплесків, і щасливі закохані пішли геть у супроводі родичів, без яких, звичайно, таке свято не могло обійтися.

На місце Нагого став інший юнак. Він не вмів так володіти своїми почуттями, і під час удару в нього смикнулося обличчя. Натовп відгукнувся на це шаленим ревом. Зневажливий сміх відразу ж затаврував юнака ганьбою. Жодна дівчина фулані не вийде тепер за нього заміж, хоч би він мав і якнайбільші гурти худоби. Якщо дівчина сама заможна чи їй дають у посаг багато худоби, то вона має навіть право вимагати, щоб її майбутньому чоловікові завдавали двох або й трьох ударів. Тільки витримавши цю екзекуцію, він зможе з нею одружитися.

У «АФРИКАНСЬКИХ РИЦАРІВ»

"У-у-у! У-у-у! У-у-у!" Це жахливе «у-у-у» не сон, це — дійсність. Виють гієни. їх багато, і вони десь зовсім поряд. Вже кілька днів я і мій вірний кінь лежимо самі серед пісків найбільшої в світі пустелі — Сахари. Як же це сталося?

Я хотів добратися до південної межі Сахари, в країну племені борну, щоб наловити там пітонів. Вів мене Ібрагім, юнак з племені хауса. Він запевняв, що знає місце, де цих змій повно-повнісінько. Там є один ловець, що постачає на базари найкращі шкури пітонів. Ібрагім обіцяв познайомити мене з ним.

Ми їхали верхи багато днів, пробираючись в глиб країни борну, аж поки на нашому шляху не перестали зустрічатися оазиси. Ібрагім, який досі орієнтувався дуже добре, раптом сказав мені:

— Батурі, Ібрагім не впізнає цього місця. Я був тут востаннє два роки тому. Тепер дюни, мабуть, пересунулися. Ми збилися з дороги. Чи не краще повернутися назад?

Я не послухав його. Повернутися? Це було б просто смішно.

Наступного дня сталася дуже неприємна подія. Наш осел, навантажений бурдюками з водою, спіткнувся і впав так невдало, що з бурдюків повискакували затички і коштовна рідина розлилася. У нас лишилося її хіба що на день. Спершу ми домовились пити по кілька крапель, а потім, коли стало ясно, що вода кінчається, тільки змочували палаючі губи. Тварини похнюпили голови: їх теж мучила спрага. Довелося далі йти пішки і вести їх за собою.

1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 40
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)