Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
— Ви знову попадаєте у десятку, детективе, — посміхнувся Гело. — Трапилось. Так. І ви навіть знаєте, що трапилось. Ви ж, я впевнений, моніторите щоденні зведені дані по вашому міністерству.
— Сім стандартних тижнів тому? Чекайте… — тіронієць зобразив на своєму обличчі межове напруження думки. — Так, ядерний вибух на базі П'ятнадцятого флоту. База Волт-Армстрідж, на стаціонарній орбіті Альфи Альфи… Якщо ви про це, то яким боком воно пов'язане з Фаренго?
— Напряму, детективе. Приблизно рік тому Флот відправив до Темного Агрегату експериментальний безпілотний рейдер із бойового резерву П'ятнадцятого флоту. Корабель-невидимку. Як стверджують наші спеціалісти, це найновіша розробка вчених і конструкторів Другого Арсеналу. Рейдер ішов до зірок Оріону надзвичайно складною траєкторією, з трьома пірнаннями у Темні Шляхи, з обльотом небезпечної області активного утворення молодих зірок, її пилового ґало[23] і тамтешньої «чорної діри». Передбачалось, що ящери не зможуть відслідкувати шлях цього рейдера. Метою безпілотника того разу була не Фаренго, а планета 9КВ40:2. Вам, як археологу, цей шифр про щось каже?
— Так, — відповів Вольск. — Мені знайомий цей шифр. Дуже древня планета, друга у системі червоної зірки Мелані. Три роки тому з цієї планети доставили кремнієву плиту з металевими вкрапленнями. Наші «наукові боги» запідозріли в цій напівзруйнованій плиті викопний комп'ютер невідомої цивілізації. Я досліджував цей предмет… цей артефакт, але не дійшов остаточних висновків. Дуже цікава річ з точки зору нелінійних просторових рішень, теорії сплавів і наноархітектури. Але більшої користі від неї немає. Як інформаційний агрегат ця плита не працює. Та й у принципі не може працювати. Для її запуску потрібні невідомі нам додаткові складові, елементи або ж обставини.
— Цілком вичерпна відповідь, — погодився Гело. — Цей артефакт з «дев'ятої-сорокової» за нашим завданням досліджували ще кілька спеціалістів з TTS-археології, і вони дійшли подібних висновків. «Дев'яту-сорокову», до речі, Знаючі також рекомендували не відвідувати.
— А ви б хоч іноді дослухалися до їхніх рекомендацій, — нагадала про себе Ґвен Вей.
— Тоді б, леді Вей, ми визнали повну перемогу містики над наукою.
— Ну й визнали б. І що з того? — здвигнула плечима ксенобіолог. — Ви так кажете, немов науці вже відома таємниця Білих Каменів або всі властивості темної енергії. Який учений може пояснити природу Темних Шляхів або надстабільних десятивимірних сингулярностей? Одні лише припущення.
— Класичний варіант відповіді: наука знає лише те, що вона майже нічого не знає, — замість Гело відізвався Марков. — Але я вам щиро дивуюсь, леді. Ви ж нібито належите до імперської вченої корпорації, а таке кажете про науку…
— Я бачу, що ви, детективе Марков, глибоко й тонко розумієтесь на проблемах вченої корпорації, — з підкресленою холодністю звернулась до тіронійця арпікранка. — Раніше я думала, що ви лише на аристократах розумієтесь.
— Такі як я, докторе Вей, повинні розумітись на всьому. Професія в нас така. Серед злочинців, яких мені довелося розшукувати й допитувати, були і вчені, і аристократи… Різні, знаєте, люди траплялися.
— А все ж таки, чому Знаючі рекомендували залишити в спокої 9КВ40:2? — повернув розмову до попереднього русла Вольск. — Між іншим, ми в Університеті називаємо цю планету «Тифоном». Це, зрозуміло, поки що неофіційна назва, але звернення щодо неї до Астрономічної комісії вже підготували.
— Знаючі віднесли 9КВ40:2, або, якщо вам так подобається, Тифон, до тих планет, де залишили свої сліди і артефакти Повзучі Отці та, можливо, інші прадавні розумні раси. Ті раси загинули від нашестя на їхні світи орди агресивних і непереможних організмів. Від біологічної зброї, яку, судячи з усього, застосовували у галактичних війнах так званого Першого циклу життя. Знаючі попередили: не будіть древнє зло, інакше людство загине… — радник на кілька секунд замовк, немов перебував у сумнівах, чи варто розповідати далі. Потім продовжив:
— І ще таке… Я в це, звичайно, мало вірю, прошу мене правильно зрозуміти, але в деяких колах існує така альтернативна думка… Себто, ящери, на думку Знаючих, почали Війну лише для того, щоби відігнати нас якнайдалі від заражених планет у Темному Агрегаті. Згідно з нашим договором з керуючою групою Ґ'ормітів, власне, ще довоєнним договором, наші кораблі не повинні заходити до гравітаційної зони найближчих до Ґ'орми зоряних систем без їхнього дозволу. Серед заборонених для нас була й система зірки Мелані, де і знаходиться Тифон. Окрім того, ящери мають право здійснювати повну контактну інспекцію всіх наших кораблів, які вже отримали дозвіл.
23
Пилове ґало — різновид «холодної» міжзоряної туманності, яка «поставляє матеріал» для утворення нових зірок.