Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
— Це, напевно, був рейдер «Атон», корабель контр-адмірала Варвіка Ґрідаса, прадіда теперішнього Верховного координатора вашої Служби? — припустив Марков. — Про його зникнення було офіційно оголошено у зверненні командування Флоту, але ніхто ніколи не згадував, що «Атон» прямував до Темного Агрегату.
— Високий рівень секретності, детективе. Дуже високий рівень. Так, ви маєте рацію, це справді була військова експедиція, якою керував прадід Овшена Ґрідаса — лорд Варвік. Після загибелі «Атона» більше дев'яноста років не було жодної спроби дослідження Фаренго. Планета отримала неофіційний статус «забороненої».
— Умовно забороненої, чи вона входила до списку тих планет, за висадку на яких передбачалось карне переслідування?
— Вона не входила до списку. Заборона була неофіційною і у закритих документах Служби мотивувалась крайньою небезпекою для потенційних дослідників Фаренго.
— Отже, ваші координатори відправили Феліцію Анволі та її команду на вірну загибель? На «крайньо небезпечну для дослідників» планету? Їм нічого не сказали про зниклих кіборґів, про вашу заборону, — на спокійному до того обличчі Ґвен Вей з'явились рожеві плями. — А всі вони, до вашого відома, були видатними вченими, елітою тогочасної альфіанської науки. Я особисто була знайома з Феліцією, ще ближче знала ксенобіолога експедиції доктора Сайну Тарі. Ми разом працювали на Сельві й на планетах Зірки Кептейна[22]. Під час підписання основної частини контракту, наскільки мені відомо, доктору Тарі офіційно повідомили, що прогноз успішності експедиції — вісімдесят два відсотки. Ви мене розумієте, Гело? Вісімдесят два! А який відсоток був насправді? Ви ж повинні це знати, чи не так? Мені, наприклад, точно відомо: прогностичні обчислювачі завжди знаходились під контролем Служби.
— Шість відсотків, — Гело дивився прямо в очі арпікранської аристократки. — Саме так, шість відсотків імовірної успішності місії.
— Мерзотники, — визначив Марков.
Ґвен Вей мовчки похитала головою. Вольску здалось, що вона стримує себе надзусиллям волі.
«Не дивно, — вирішив археолог, — адже Сайна Тарі була її близькою подругою. Сайна ніколи б не підписала рейсового контракту, якби їй тоді повідомили реальний прогноз успішності місії «Уриїла». Це ж була не просто підстава, це — тяжкий злочин, зокрема передбачений імперським карним законодавством. Якщо прогноз успішності вісімдесят два — це одна сума грошей за ризик, а якщо шість — зовсім інша. Але хто ж наважиться звинуватити координаторів всесильної Джи Тау?..»
— Я так розумію, — втрутився у розмову Вольск, — що хтось або щось протидіяло усім спробам дослідити Фаренго. Напевно, це були ящери Ґ'орми? Я правий?
— Це лише одна з версій, — жваво відізвався радник. На Вей він намагався не дивитись.
— Але команді «Уриїла» все ж таки вдалось дослідити планету?
— Після виходу з Темних Шляхів, супремус «Уриїлу» надіслав нам короткий звіт. Там зазначалось, що пілотовані модулі корабля успішно досягли поверхні Фаренго. Вчені працювали на планеті, збирали матеріали. Через два місяці на борт корабля повернулись усі, окрім ксенобіолога, згаданої Сайни Тарі й пілота-оператора пошукового гелікоптера. Вони загинули, їхні тіла не знайшли…
— А хіба адмірал Маккосліб не поінформував вас про це, леді? — поцікавився Марков.
— Ні, — ксенобіолог зробила вигляд, що не зрозуміла натяку. Її погляд був спрямований кудись далеко, а плями на обличчі стали більш виразними.
Вольск, не знаючи, чого ще очікувати від Маркова, поспішив їй на допомогу. Він звернувся до Гело:
— Я так розумію, що на цьому історія не закінчилась?
— Історія не закінчилась, — погодився радник. — У звіті супремуса згадувалось ушкодження радіатора моторної секції корабля. Ушкодження «Уриїл» отримав на зворотньому шляху, коли заходив на Темні Шляхи в Агрегаті Оріону. Ступінь пошкоджень супремус визначив як такий, що «не несе безпосередньої загрози», й відніс його на рахунок зіткнення з невідомим малорозмірним об'єктом. Але до Альфи «Уриїл» дійти своїм ходом таки не зміг. Його моторна секція постійно перегрівалась, почалась прогресуюча деформація внутрішніх захисних екранів. Тому супремус «Уриїлу» прийняв рішення вийти на орбіту Кідронії і запросити ремонтних послуг у місцевої орбітальної бази. Я вже згадував, що екіпаж і членів експедиції на час ремонту було вирішено залишити сплячими у протиперевантажних коконах. Тому вони ні з ким із кідронійців не спілкувались.
22
Зірка Кептейна — червоний карлик спектрального класу МО. Відстань від Землі менша за чотири парсеки.