Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
«Червона зона» Резиденції Джи Тау,
головний купол Центрального поселення,
система зірки Абелари (55 Рака).
10 семпрарія 416 року Ери Відновлення.
— Так ось на яку лажу ми підписались, — посміхнувся Марков. — На ціле рятування людства! Й ордени нам, напевне, вже приготували.
— Рене, припиніть, — зупинила детектива Ґвен Вей. — Дайте радникові прояснити нам ситуацію.
— Спасибі вам, леді, — вдячно посміхнувся в її бік Гело-молодший. — Але це потребує часу.
— Ми вас слухаємо, — погодився Вольск. Він вирішив, що, незважаючи на мінімалістичний сніданок, який запропонували команді Вей перед відльотом з карантинної станції, голодна смерть йому все ж таки не загрожує. Принаймні, у найближчі години.
— Планета Фаренго, — почав радник-представник, — була вперше досліджена безпілотним зондом у двісті дванадцятому році й віднесена до планет земного типу, межово перспективних для колонізації. Киснева атмосфера, м'який клімат, теплий океан. Ідеальні умови для колонії та хороші перспективи трансформації планети для життя людей поза закритими поселеннями. Фаренго реально могла б стати другою Аврелією і третьою планетою, де людям не потрібно сидіти в печерах і в куполах. Проблемою стала лише значна віддаленість Фаренго від зони розселення нашої раси. Планета, як вам відомо, знаходиться у Темному Агрегаті Оріона…
— І належить до сфери юрисдикції Ґ'орми, — нагадав Марков.
— Так, детективе, ви маєте рацію. Зоряна система, до якої входить Фаренго, від давніх епох належала до сфери юрисдикції Керуючої планети ящерів Ґ'орми, про що через Знаючих було отримано відповідне попередження. Отримано давно, ще за правління імператора Деко Асміра[20]…
— Від яких саме Знаючих? — запитав Марков.
Судячи з того, що Гело ніяк не відреагував на його безцеремонність, Вольск зрозумів: тіронієць почав виконувати свої професійні обов'язки.
— Від Знаючих Піфії.
— Планети Жінок?
— Так, — підтвердив радник і додав: — У наших архівах, детективе, йдеться про попередження з Піфії. Але аналітики не виключають того, що джерелом попередження могли бути інші, невідомі нам Знаючі, а піфійки лише передали отриману інформацію Імператорській Раді. Мати Асміра і дружина тодішнього канцлера були піфійками, жрицями високого ранґу. Поради Знаючих у ті часи важили більше, аніж аналітичні доповіді експертів Служби.
— Стає цікавіше, — хижа сутність, яка віднедавна проявилась в детективі, знову вийшла назовні через його напружену позу й вираз обличчя.
«Він явно намацав якийсь взаємозв'язок між подіями, — подумав Вольск. — Безперечно, що Марков дуже інформований і був допущений до секретних архівів Старої Імперії». Як і більшість інтелектуалів Випереджуючих планет, археолог давно зрозумів: все, що стосується таємничої і могутньої корпорації Знаючих, обговорювати не рекомендується. Ця рекомендація стосувалась не пересічного забобону, а одного з тих найдавніших й найміцніших табу, що вели своє походження від інформаційних заборон тої темної і страшної доби, що передувала Ері Відновлення.
— Тому, — вів далі радник, — колонізація Фаренго була відкладена до кращих часів. У двісті тридцять п'ятому році планету відвідала експедиція знаменитого дослідника далеких світів — Авреліанського академіка Нурасова. Експедицію було десантовано на Фаренго з борту рейдера «Тінтажель». Цей розвідувальний корабель, з унікальними на той час льотними характеристиками, був виділений для Нурасова з імператорського резерву. Академік знайшов на планеті надзвичайно давні підземні руїни. Пізніше Знаючі повідомили, що знайдені зруйновані споруди пов'язані з колонізацією Галактики, яку мільйони років тому здійснювала раса Великих Повзучих Отців. Ящери Ґ'орми вважають цих леґендарних істот своїми наставниками і богами. Ґ'орміти надзвичайно ревниві до всього, що пов'язане з Повзучими…
— Це все, без сумніву, дуже й дуже пізнавально, — Марков виклав на поверхню стола новий пакет із соком. — Але, раднику, мене якось більше цікавлять не прадавні руїни, а таке от конкретне питання: чому це від двісті тридцять п'ятого й до триста дев'яносто третього року у напрямі Фаренго не було відправлено жодної експедиції? — слідчий розкрив пакет і скептично принюхався до його вмісту. — За півтора століття, панове, жодної експедиції до планети, яка ідеально підходить для перспективної колонізації! Дивно, правда ж? Ви знаєте відповідь на це запитання, адже так, Гело?
20
Про Деко Асміра та його добу — див. у Додатку 1.