Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Право на пиво - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Право на пиво

Электронная книга - «Право на пиво». Краткое содержание книги:

Перед вами збірка, присвячена ПИВУ — чудесному напою, що втамовує спрагу влітку і зігріває взимку. Скажете — ні, не зігріває? Хе-хе, значить ви не пили підігрітого пива в старому чеському шиночку! Правда не пили? А ви якось спробуйте! Багато з того, про що йдеться на сторінках цієї збірки, варто спробувати! Слово честі.
Пам’ятайте тільки про одне: якщо навіть гарного пива надто багато — це погано. Тому п’ємо в міру! Де мій келих? Наливай!
Не секрет, що пиво є улюбленим напоєм фанів, тобто аматорів фантастики. І саме конкурс оповідань про пиво викликав широкий резонанс серед письменницької та читацької громадськості. Отже, відкоркуйте пляшечку «Оболоні» і починайте читати. Це чтиво пасує під пиво!
1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 73
Перейти на страницу:

— Фізик-радіофізик… — Іван був трохи приголомшений витівкою старого друга.

— А ти фантастичні оповідання ще пишеш? — раптом запитав Іванов.

— Так… Раз на п’ятирічку. І тільки за мотивами християнства. А що?

— Ось тобі якраз ідея для оповіданнячка. Зіткнення віри і безвір’я. Що скажеш? Чи пиво, що не підкоряється законам фізики. Чи пиво поза законом. Красиво? Пиши! Якраз у самвидаві проходить конкурс на краще оповідання про пиво. Гонорар на двох.

— Подумаю… Може, краще — «Пиво в законі»?

* * *

Удома Іваненко застав дружину і сина. Побачивши чоловіка, дружина, запитала:

— Їсти будеш?

— Так.

— А пиво?

— Так. А що є?

— Твоє безалкогольне.

Вона пішла до холодильника, відчинила дверцята й заглянула в середину. За хвилину вона гукнула:

— Андрійку! Синку! Я тебе просила татові пива безалкогольного купити.

— Я купив дві пляшки, як ти просила, — долетіло з кімнати.

— І де воно?

— У холодильнику!

Дружина Іваненка тільки стенула плечима:

— Не вір очам своїм…

— Що таке? — поцікавився Іван.

— Пива немає.

— Якого?

— Твого. У холодильнику.

— І де воно, по-твоєму?

— Не знаю. Я сьогодні затрималася. Прибігла додому вже на початку сьомої, узяла детектив Платової. Оксані обіцяла. Вона детективи любить. Дай, думаю, захоплю пива холодного з холодильника. Вона ще безалкогольного не куштувала. Андрія попросила зганяти в магазин купити натомість. Думаю, поки ти прийдеш, воно якраз холодне буде… А зараз його немає.

— Коли, ти кажеш, удома була? На початку сьомої?

— Так.

— Синку! А ти коли за пивом ходив?

— Як тільки мама сказала. Я ж слухняний.

— Молодець! Тепер мені все зрозуміло.

— Що тобі ясно? — запитала дружина. — Ти поясни! А то я боялася, що пиво пропало.

— Не хвилюйся! — спокійно відповів Іван. — Усе гаразд. Просто… Вважай, що воно не підкоряється законам фізики. Це пиво поза законом.

Він пішов у кабінет і взяв слухавку:

— Алло, Іване? Я подумав і вирішив написати оповідання. Сюжет у мене вже є, а назва нехай буде твоя — «Пиво поза законом». Гонорар на трьох: на тебе, мене і Фляка.

На кухню зайшов син Андрій. Він підійшов до холодильника, відчинив дверцята й заглянув у середину. За хвилину він крикнув:

— Що ви чудуєте? Пиво є! Ось дві пляшки на верхній полиці.

Вадим Тарасенко

Бути чи не бути,

або

А от вам усім

Хай безпотомно йдуть у небуття

Безликі й ниці пасерби природи.

Тобі ж вона не пошкодувала вроди,

І мусиш ти продовжити життя.

Вона тебе різьбила на печать, —

Пора вже й відбиватися почать.

В. Шекспір. Сонет 11

І спати. Може, й снити.

Ось у чім клопіт,

Які нам сни присняться після смерті

Коли позбудемось земних суєт?

«Боже, невже вдалося? Невже я обдурив їх? Ну а Ти, Господи, сподіваюся, не будеш заперечувати?»

Голос, з яким, напевно, Бог головує у Чистилищі, ввірвався у мозок людини: Назвіть своє ім’я, рік народження, громадянство.

— Борис Іванович Сергієнко, 2278 рік народження, громадянин Об’єднаної Росії.

— Ласкаво просимо, Борисе Івановичу, у друге життя, — суворий голос значно потеплішав. Таким тоном, мабуть, проводжають душу, яка летить у Рай.

«Боже, я пройшов!!!»

* * *

— Борис Іванович Сергієнко? — особу, яка говорила по відеофону видно не було. Замість нього на екрані світився відомий усьому людству символ Організації Об’єднаних Планет.

— Так, — горло миттєво пересохло. Серце, ошпарене ударною дозою адреналіну, болісно билось у клітці ребер.

— Повідомляємо Вам рішення Ради Розвитку Організації Об’єднаних Планет, — пальці людини, яка сиділа у кріслі навпроти екрана відеофона стисли підлокітники. Серце здолало бар’єр у двісті ударів на хвилину. — Виходячи з аналізу Вашого життєвого запису, Рада Розвитку Організації Об’єднаних Планет постановляє: «Вважати Ваш Життєвий Запис таким, що не задовольняє критерії на право одержання другого життя. Також Рада Розвитку дякує Вам за довгу і продуктивну роботу на благо Об’єднаних Планет».

Екран відефона згас.

«Ну от і все. Уподібнитися Богові в головному — у безсмерті — мені не вдалося. Що ж, залишається гідно прожити решту життя, — серце повільно-повільно зменшувало темп, хворобливими поколюваннями у грудях виражаючи усе своє обурення подібним стипл чезом, — і вмерти».

1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 73
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)