Ерагон. Брізінгр, або Сім обіцянок Ерагона й Сапфіри
- Автор: Паолини Кристофер
- Серия: Спадок #3
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Ранок
- ISBN: 978-966-08-3879-6
- Переводчик: Александр Леонидович Ушкалов
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Ерагон. Брізінгр, або Сім обіцянок Ерагона й Сапфіри». Краткое содержание книги:
Найперше — це обіцянка своєму двоюрідному братові Рорану визволити його кохану Катріну з полону короля Галбаторікса. Але не тільки це. Ерагон дав клятву вірності і варденам, і ельфам, і гномам. Тож коли тривога охоплює повстанців і небезпека чатує на них з усіх боків, Вершник дракона має зробити свій вибір — вибір, що визначить його долю не тільки на просторах Імперії, а й поза ними, вибір, що згодом стане для нього справжнім випробуванням.
Ерагон — одна-єдина надія на звільнення від тиранії. Чи зможе цей звичайний юнак об'єднати армію повстанців і здобути перемогу над королем?
Ерагон мовчки слухав, а потім спитав:
— Чому ж моя мати не покинула Морзана? Хіба в неї не було такої можливості?
— Не все так просто, Вершнику… Виконуючи накази Морзана, вона накоїла повстанцям стільки лиха, що тепер вважала своїм обов'язком допомогти їм. До того ж була ще одна вагома причина — вона не хотіла залишати Мертага в батька.
— Виходить, вона не могла забрати його з собою?
— Якби могла, то напевно зробила б це. Але Морзан вчасно зрозумів, що може контролювати твою матусю за допомогою дитини, тому віддав Мертага годувальниці, дуже зрідка дозволяючи твоїй матері його навідувати. А от того, що вона час від часу навідувала ще й Брома, Морзан не знав. — Оромис на мить відвернувся, щоб глянути на пару ластівок, які кружляли в небесній блакиті. Збоку його обличчя нагадувало Ерагонові витончені риси пещеного кота. Не зводячи погляду з пташок, Оромис продовжив: — Твоя мати ніколи не знала, куди Морзан пошле її наступного разу, а Бром був змушений залишатись у Морзановому замку, щоб хоч зрідка її бачити. Він прослужив садівником майже три роки. Час від часу Бром вислизав назовні, аби передати варденам якесь повідомлення або ж переговорити з іншими вивідачами, проте ніщо інше не могло змусити його залишити замок.
— Три роки! — прошепотів Ерагон. — А він не боявся, що Морзан може впізнати його?
Оромис нарешті відірвав погляд від неба й уважно глянув на Ерагона:
— Бром був неперевершеним майстром маскування, до того ж спливло дуже багато років відтоді, як вони бачилися з Морзаном востаннє.
— А… — Ерагон покрутив у руках кубок, спостерігаючи за тим, як заломлюється світло в кришталі: — А що сталося далі?
— Далі… далі один із агентів Брома познайомився в Тейрмі з молодим ученим на ім'я Джоуд, що хотів приєднатись до лав варденів і стверджував, ніби знайшов свідчення того, що до замку Урубейн має вести таємний підземний хід. Схоже, твій батько нутром відчув, що Джоуд зробив дуже важливе відкриття, тому він швидко зібрав речі, попрощався з товаришами по службі і якомога швидше рушив до Теймра.
— А як же моя мати?
— За місяць до того вона поїхала виконувати чергове завдання Морзана.
— А потім, — продовжив Ерагон на підставі того, що вже чув від різних людей, — Бром зустрівся із Джоудом і, пересвідчившись, що тунель і справді існує, зорганізував викрадення трьох яєць драконів, які Галбаторікс зберігав в Урубейні.
Обличчя Оромиса спохмурніло:
— На жаль, із якихось причин, які ще й досі залишаються для нас невідомими, чоловік, якого вони послали на завдання, такий собі Хелфрінг із Фьорноста, викрав зі скарбниці Галбаторікса тільки одне яйце — яйце Сапфіри. Та найцікавіше те, що, вийшовши з Урубейна, Хелфрінг утік водночас і від слуг Галбаторікса, і від варденів. Отож наступні сім місяців Бром провів у відчайдушній гонитві, намагаючись знайти того підлого зрадника й забрати в нього Сапфіру…
— А моя мати тим часом потайки оселилася в Карвахолі, де й народила мене за п'ять місяців?
Оромис ствердно кивнув.
— Вона завагітніла якраз перед останньою місією, отож, ганяючись за Хелфрінгом та яйцем Сапфіри, Бром нічого про це не відав… Урешті-решт, шляхи Брома й Морзана таки перетнулися в Джиліді, і мій старший учень спитав у молодшого, чи то часом не він викрав Чорну Руку. Скоріше за все, Морзан давно запідозрив, що Бром був причетний до цієї справи, адже той уже вбив кількох клятвопорушників. А Бром тим часом зрозумів, що з твоєю матір'ю сталося щось жахливе. Пізніше він розповідав мені, що саме це додало йому сили, інакше він ніколи б не зміг перемогти Морзана та його дракона. Порішивши свого ворога, Бром знайшов у нього яйце Сапфіри, бо тому вдалося розшукати Хелфрінга раніше за нього. А потім Бром зник із міста, сховавши яйце в тому місці, де його неодмінно мали знайти вардени.
— Так ось чому Джоуд гадав, що Бром загинув, — прошепотів Ерагон.
Оромис ствердно кивнув: