Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Унікальним досягненням різьбярів по каменю можна вважати орнаментальні композиції на кам’яних парадних сокирах в ареалі поширення індоіранських племен. Складні композиції з трикутників, напівкіл, колосків, зигзагів виконувалися у техніці рельєфу на тлі полірованої поверхні. Матеріалом для виготовлення таких сокирок слугував порфиритовий діабаз та інші тверді породи каміння.
Близько середини II тис. до н. е. на терени України поширився так званий карпато-мікенський стиль орнаментації виробів із кістки, рогу, металевих речей. Основу стилю становлять складні хвилеподібні композиції, виконані за допомогою циркуля. Рухаючи ніжку циркуля у двох рівнях, майстер створює вибагливі лопаті, гачки, та вигини “хвилі”. Тому цю техніку іноді називають “мікенською хвилею”. Високими зразками орнаменту карпато-мікенського стилю є декор срібних із позолотою кинджалу та шпильки з Бородінського (Бессарабського) скарбу, бронзового вістря до списа із Цюрупинська, кістяних голівок жезла з Херсонщини та Луганщини. Речі, прикрашені у карпато-мікенському стилі, виявлено в ареалі поширення прафракійських та індоіранських племен в Україні.
Своєрідна техніка виконання орнаменту металом по дереву практикувалася головним чином у племен індоіранської спільності. Дерев’яний посуд декорувався бронзовими стрічками, які, пронизуючи товщу стінок, утворювали геометричний візерунок, а також гвіздками та фігурними платівками. Деякі з таких платівок додатково прикрашалися пуансонним орнаментом. Особливо пишно прикрашалися дерев’яні чаші з Нижнього Подніпров’я та Північного Надазов’я. А чаші з Гордіївського могильника на Вінниччині були оздоблені золотими накладками. У ранньому залізному віці традицію виготовлення бронзового посуду з металевими декоративними накладками зберегли іраномовні кіммерійці, скіфи, сармати.
Орнамент виконував не лише декоративну функцію, він містив певну суму закодованої інформації. Окремі його елементи (трикутник, хрест, коло, налівколо, сегмент, ромб, зигзаг, хвиля, ялинка) мали семантику і могли бути прочитані сучасником. Відособлення окремих знаків від орнаменту, розташування їх у певному порядку вело до виникнення писемності. Далі від інших щодо цього просунулися племена іранської спільності, на кераміці яких (134 посудини) виявлено як окремі “значки”, так і їхні рядки, прошкрябані гострою паличкою по сирій глині ще до випалу. Класифіковано 33 види знаків. Але спроби їх прочитання ще не дали позитивного результату. Це ще не писемність у повному розумінні цього слова, а лише рух до неї. Окрім кераміки, знаки відомі на виробах із металу, кістки, каменю.
Від розуміння семантики окремих знаків та зображень можна прийти до розуміння деяких сюжетів мистецтва доби бронзи. Є й окремі сюжетні малюнки. Так, на торфовищі біля Путивля знайдено половину нижньої щелепй бика із схематичним зображенням будівель обабіч шляху, череди корів та коней, що тягнуться до села, та відособлений клаптик поля. На іншому боці щелепи вигравіруваний складний геометричний орнамент[420]. На цій речі, яка, можливо, була калатачкою шамана, відтворено картину землеробсько-скотарського осілого побуту, характерного для доби бронзи. Можливо, на калатачці відтворено уявлення людини бронзової доби про реальний та потойбічний світи, медіатором між якими був шаман.
На іншому торфовищі біля с. Дударків на Київщині виявлено рогову сокирку із сюжетними малюнками на двох площинах. Збереглася лише одна половина знаряддя з гравірованим зображенням процесії тварин (свиня, осел, кінь) довкола солярного знаку та символічного дерева — пальми. Традиційно цю знахідку пов’язують з добою бронзи, але осел та пальма насторожують. Тим більше, що аналогічна трактовка пальми відома на рельєфах часів Асаргаддона та Ашурбаналала в Ассірії, а це вже VII ст. до н. е. Та незалежно від конкретизації дати цієї знахідки можна дійти висновку, що сюжет, пов’язаний із зображенням вервечки свійських тварин, був найпопулярнішим для бронзової доби. Його можна розгледіти і на кількох посудинах, і на окремих брилах Кам’яної Могили.
Серед племен індоіранської спільності відомі композиції із знаком бика (трикутник з ріжками) у центрі, які сприймаються окремими дослідниками як умовна передача дванадцяти сузір’їв зодіаку — дванадцяти сонячних місяців року[421]. Низка сюжетів пов’язана з уявленнями первісної людини про тричленну побудову Всесвіту з підземною, земною та небесною сферами. Центральним елементом такої композиції є дерево або ж антропоморфна фігура — оранта. Усі сюжетні малюнки створювалися виходячи з потреб культової практики, а не для задоволення естетичних уподобань.
420
Березовец Д. Т. Рисунки на челюсти быка// СА. — 1958. — № 4. — С. 194—196.
421
Чмихов М. О. Зодіакальний принцип датування в археології // Вісник Київського університету. Історичні науки. — 1978. — Вип. 20. — С. 101, рис. 4.