Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих». Краткое содержание книги:
Адже Тьма, знищена одного разу, чекає лише часу, щоб повернутися знову. Чекає і набирається сил.
Забув, забув про це Річард Сайфер, Шукач Істини! Бо переміг він шимів, підземних духів, і повернув у світ магію. А з магією повернулося в світ і приховане досі Зло.
І на волосині висить тепер не тільки життя коханої Річарда Келен, але й доля всього світу. Бо соноходець Джеган, переможений одного разу, жадає помсти, і тепер влада його — набагато могутніша, ніж раніше. Знову вирушає Шукач Істини битися з силами Тьми. Відправляється, щоб перемогти — або загинути. Відправляється, щоб своєю кров'ю заслужити право на осягнення Шостого Правила Чарівника.
Записуючи своє рішення по адміністративному злочину, Захисник промовив:
— Віднесіть ордер на штраф робочому осередку в доках і повертайтеся сюди, коли отримаєте печатку, підтверджуючу, що накладений на нього штраф у двадцять дві золоті марки виплачений повністю. Потім Річарду Сайферу належить з'явитися в комітет різьбярів для направлення на роботу. — Він простягнув їй папір з наказами. — Відтепер Річард Сайфер — скульптор на службі Ордену.
До того часу, коли вони повернулися назад з усіма паперами, сонце вже сідало. На коваля справило велике враження, як Ніккі провернула справу з чиновником, коли гроші не допомогли. А Іцхак так просто розсипався в подяках. Для неї ж значення мало тільки те, що Річард вийде на свободу.
Вона була рада, що помилялася, що Річард не спекулянт і не злодій. Було так гидко думати про нього погано. На якийсь час ці кепські думки буквально заступили для неї світ. Ніколи ще Ніккі так не раділа своїй помилці.
Але, що ще краще, їм вдалося! Вона отримає Річарда назад.
Дійшовши до бічних дверей каземату, Ніккі з Іцхаком і паном Касселом почали чекати. Ставало все темніше. Нарешті двері розчинилися. Два гвардійці, тримаючи Річарда з обох сторін, спустилися на майданчик. Побачивши, в якому Річард стані, пан Касселл тихенько вилаявся, а Іцхак пробурмотів молитву.
Гвардійці жбурнули Річарда вперед. Річард спіткнувся. Коваль з Іцхаком кинулися по сходах йому на допомогу.
Річард зібрався з силами і випростався, темна постать гордо стояла у вечірньому світлі, кидаючи виклик оточуючим її тіням. Він підняв руку, наказуючи обом чоловік залишатися там, де вони є. Обидва спустилися на нижню сходинку, готові в будь-який момент кинутися йому на допомогу, якщо знадобиться. Ніккі боялася навіть уявити, чого варто було Річарду так от спокійно, плавно і гордо самому спускатися по сходинках, наче він — вільна людина.
Він ще не знає, що вона з ним зробила. Ніккі знала, що для Річарда немає гіршої долі. Тортури, яким його піддали там, внизу, — ніщо в порівнянні з тими, на які прирекла його вона.
Ніккі була впевнена, що це те саме, що нарешті дасть їй відповідь на те, що вона шукає. Якщо відповідь взагалі існує.
57
Брат Нарев зупинився за плечем Річарда. З візитом прийшла тінь. Він часто снував в околицях, бажаючи упевнитися, що скульптурні роботи просуваються, як наказано. Але вперше цей великий чоловік зупинився подивитися на роботу Річарда.
— Я тебе знаю? — Голос звучав, як дряпання по каменю.
Річард опустив руку з молоточком і подивився на жреця.
Він стер брудний піт з чола тильною стороною лівої руки, в якій тримав різець.
— Так, брат Нарев. Один час я постачав метал. У той день, коли я мав честь зустрітися з вами, я якраз доставив ковалю партію заліза.
Брат Нарев підозріло насупився. Річард же зберігав на обличчі спокійно-безневинний вираз.
— Робочий, що став скульптором?
— У мене є можливості, які я з радістю використовую на благо іншим. Я вдячний Ордену за те, що він надав мені можливість заслужити нагороду в світі іншому, вносячи мій посильний внесок у справу Ордена.
— З радістю. — Ніл, тінь тіні, вийшов вперед. — Тобі подобається витесувати, вірно?
— Так, брат Ніл.
Річард радів, що Келен жива. А про решту він взагалі не думав. Він бранець і буде робити все, що потрібно, щоб зберегти Келен життя. Ось і все. Що було, те загуло.
Брат Ніл зарозуміло розсміявся над покорою Річарда. Ніл часто приходив проповідувати скульпторам, так що Річард вже непогано знав, що він собою являє. Скульптурні роботи, цей ідеологічний фасад, який палац мав намір демонструвати народові, були життєво важливі для Братства Ордена. І Річард був частим об'єктом нападок Ніла. Ніл, чарівник, а не чаклун, як Нарев, здавалося, вічно відчував необхідність усіляким чином демонструвати свою моральну перевагу перед Річардом. Річард не надавав йому ні найменшої можливості за що-небудь учепитися, але Ніл наполегливо продовжував шукати, до чого б причепитися.
Брат Нарев вірив своїм власним словами з похмурою переконаністю: людина — істота ница і, тільки жертвуючи собою заради інших, може сподіватися знайти порятунок в іншому світі. Він ніс свою віру без жодного задоволення, виконуючи суворий обов'язок.
Ніл же, навпаки, просто кипів ентузіазмом. Він вірив у проголошувані Орденом доктрини з нахабною, нічим не прикритою гординею, блаженно впевнений в тому, що світ потребує управління залізною рукою, яке можуть забезпечити тільки присвячені інтелектуали на зразок нього — з повною повагою до брата Нарева, звичайно.