Сповідь відьом
- Автор: Харкнесс Дебора
- Серия: Всі душі #1
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-1276-6
- Переводчик: Владимир Горбатько
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Сповідь відьом». Краткое содержание книги:
Розмитий фосфоресцентний слід позначив прихід моєї бабусі до кімнати. Вона повільно підійшла до мене, злегка торкнулася плеча і сіла край стола.
— Він також мав би генетично обумовлену схильність керувати відьмовогнем, — сказав Маркус, киваючи головою. — У зразку волосся ми знайшли тільки маркер вогню. Здатності керувати іншими стихіями виявлено не було.
— А чи не думаєте ви, що моя мати знала про мого брата? — спитала я, пробігши пальцем по сірих, чорних та білих стовпчиках.
— Звісно, що знала, — впевнено мовила Міріам. — Ви ж народилися на свято богині. І вона дала вам ім’я Діана.
— Ну то й що? — спитала я, здригнувшись від спогаду про сон: я лечу на коні крізь ліс у сандалях і туніці з дивним відчуттям, ніби тримаю в руках лук та стрілу, що супроводжувала відьмовогонь.
— Богиня Місяця мала брата-близнюка — Аполлона. «Цей лев до сонця швидко мчить, щоб там сестру свою зустріть, ім’я якої — Місяць». — Міріам процитувала рядки з алхімічної поеми, і очі її заблищали. Вона щось замислила.
— Ви ж читали «Полювання Зеленого Лева»?
— Читала, і пам’ятаю наступні рядки: «Через обряд чудесний, що вінчанням зветься, цей лев їм допоможе народити короля — так вже ведеться».
— Про що це вони теревенять? — роздратовано спитала Сара.
Коли ж Міріам намірилася пояснити, Метью похитав головою. І вона замовкла.
— Король-Сонце та Королева-Місяць — в алхімії сірка та ртуть — оженилися і зачали дитину, — сказала я Сарі. — В алхімічній системі образів дитя, що народиться в результаті зачаття, буде гермафродитом і символізуватиме, таким чином, змішану хімічну субстанцію.
— Іншими словами, Метью, — в’їдливо зауважила Міріам, — у манускрипті «Ешмол сімсот вісімдесят два» йдеться не лише про походження і не лише про еволюцію та вимирання. Там йдеться також і про розмноження.
Я огидливо скривилася.
— Дурниці.
— Можете вважати це дурницями, Діано, але я все зрозуміла. Вампіри та відьми зрештою зможуть народжувати дітей. І інші змішані партнери теж зможуть. — Міріам тріумфально відкинулася на спинку крісла, мовчки спонукуючи Метью до бурхливої реакції.
— Але ж вампіри не можуть розмножуватися біологічним способом, — заперечила Емілі. — І ніколи не могли. І різні види не можуть водитися й запросто народжувати потомство.
— Види змінюються, пристосовуються до нових обставин, — завважив Маркус. — Інстинкт виживання через розмноження є дуже потужним і, безперечно, достатньо потужним, щоб спричинити зміни на генетичному рівні.
Сара нахмурилася.
— Ти кажеш так, наче нам загрожує вимирання.
— Може й загрожує, — втрутився в розмову Метью, відсунувши на середину стола результати аналізів разом із нотатками та сторінкою з «Ешмола 782». — Відьми народжують дедалі менше дітей, а їхня сила постійно слабне. Вампірам стає дедалі важче довести до завершення процес відродження теплокровної істоти. А демони все більше й більше стають нестійкими.
— Але я й досі не розумію, яким чином це дозволить вампірам та відьмам народжувати дітей, — не вгавала Емілі. — І якщо колись стануться зміни, то чому вони неодмінно мають розпочатися з Діани та Метью?
— Міріам вдавалася в це питання, коли спостерігала за ними в бібліотеці, — пояснив Маркус.
— Ми і раніше неодноразово ставали свідками того, як вампіри виявляють захисну поведінку, коли їм хочеться затулити від когось свою здобич або захистити партнера. Але в якийсь момент інші інстинкти — мисливський або харчувальний — брали гору над захисним. Та захисний інстинкт Метью щодо Діани ставав дедалі потужнішим, — пояснила Міріам. — А потім він поводився як птах, що намагається відвернути чиюсь увагу від своєї обраниці: розпускати пір’я, шугати і каменем кидатися униз.
— У даному випадку йдеться про захист майбутніх дітей, — сказав Маркус своєму батьку. — Бо ніщо інше не зможе змусити хижака йти на такі крайнощі.
— Емілі має рацію. Вампіри та відьми є надто різними. Ми з Діаною не можемо мати дітей, — різко кинув Метью, впритул поглянувши на Маркуса.
— Цього ми не знаємо. Принаймні достеменно. Візьмімо, наприклад, лопатоногих жаб. — Маркус сперся ліктями об стіл і, переплівши пальці, дзвінко ними хруснув.
— Лопатонога жаба? — спитала Сара, беручи в руки малюнок хімічного вінчання і мимоволі загинаючи край аркуша. — Стривайте. Ким є Діана на цьому зображенні — левицею, жабою чи королевою?
— Вона — королева. Можливо, і єдиноріг. — Маркус обережно забрав аркуш із рук моєї тітки і знову повернувся до теми земноводних. — За певних обставин самець лопатоногої жаби може спаруватися з представницею іншого, хоча й не зовсім несхожого виду жаб. Їхнє потомство вигідно вирізняється новими властивостями, які допомагають йому вижити.