Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Философия » Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає
Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Электронная книга - «Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає». Краткое содержание книги:

Таке звичне на перший погляд, мало не буденне поняття, як «щастя», якщо зазирнути глибше, видається не надто й простим. Кожен, хто наважиться з’ясувати його зміст, ризикує опинитися в глухому куті парадоксів. Дороговказом на шляху розв’язання цієї проблеми стане книжка фінського філософа Тимо Айраксинена з майже однойменною назвою. Людина — це машина, змайстрована для пошуку щастя, нічого іншого вона по суті своїй і не вміє. Усі людські дії та рішення можна розцінювати як пошуки щастя. Чи належить насолода до теми щастя, чи стоїть одинцем? Чи щастя — питання етики і добрі й доброчесні люди — щасливі? А суспільство? Чи живемо ми в країні щастя? Відповіді на ці та безліч подібних запитань містяться в цій книжці.
Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.
1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 81
Перейти на страницу:

Краще бути щасливою свинею, ніж нещасливим Сократом (чи то пак навпаки)? Цьому вчать на лекціях з основ етики, коли потрібно описати вимоги до якості щастя. Студенти з розумінням кивають, а викладач думає про своє. Власний викладацький проект має успіх, коли студенти усвідомлюють щось нове. Я веду до того, що процес докорінно відрізняється від проекту. Життя повинно бути якісним, що досягається шляхом самовираження і творчості еґо. Тоді студенти знову заглиблюються у процес навчання, який забезпечує всім однаковий рівень без потреби що-небудь пробувати чи вчити. Студент слухає один курс етики за період навчання і на основі нього дає відповіді на етичні питання. Підходить усім, оскільки процес просувається гладко і не завдає прикрощів. Результат відповідний. У цьому вся суть. Студенти змінюються, процес триває. Цей приклад годиться для опису життя багатьох. Усім нам потрібно жити процесами, бо спільна людська діяльність і рутина буднів інакше не можливі. Питання лише в тому, чи знайдеться в житті місце для чогось іншого, крім процесів, рутин життя. Але, як я вже казав, серед процесів людина почуває себе щасливою свинею. Життя дешеве і безтурботне. У болоті буднів легко застрягнути. До нього звикаєш.

Мартті Ліндквіст[12], бувало, питав: чи починає безжиттєве життя на якомусь етапі кричати, можливо, лише наприкінці життя, але від того тільки невтишиміше? Безжиттєве життя прекрасно ілюструє думку про відсутність цінності й особ­ливу гіркоту процесуального життя. І коли безжиттєвість власного життя стає помітною лише наприкінці життя, ситуація настільки прикра, наскільки лишень можна уявити. Часу виправити ситуацію більше немає. Будинок літніх людей — глечик, з якого не вибратися. Життя прожите, і якщо щось іще можна виправити, то про це вже краще забути.

Коли накриває паніка через загрозу безжиттєвого життя, людина прокидається і починає обдумувати шляхи відступу. Що мені потрібно зробити, аби уникнути своєї долі та не стати членом масового суспільства? Треба якось виділитися. Насправді, дивно, що людині потрібно жити своїм неповторним життям і вона не вдовольняється процесами. Звичне життя може бути значущим, якщо вибудовуватиметься на правильних цінностях, які цілком можуть бути суттєвою частиною процесу. Труд для загального блага. Сім’я процвітає. Здоров’я в порядку. Іншим ніяких прикрощів. Не виділятися з маси жодним способом, що може нашкодити оточуючим, не плямуватися, не казитися, не бушувати. Прагнути спільної мети. Голосувати на виборах. Читати книжки. Не чіпати власності іншого, його дружин, худоби, чи хоч би що він там мав. Не засмічувати довкілля, не забруднювати і не знищувати природні ресурси. Витрачати розумно. Ходити на роботу. Бути чемними зі всіма, в тому числі з братами нашими меншими. Що в цьому поганого? Чому цього не досить? Доброта в усій красі, а потім ми ще й жаліємось, що не пожили. Свиня заговорила.

Романтична ментальність у власній манері посилює багатство переживань, палкість почуттів, енергійність діяльності, суперечності та творчу невгамовність. Життя — боротьба, й у ній реалізується справжня сутність людини. Так казав Ніцше. Боротьба — умова можливості всього творчого розвитку. Почуєш таке, і виникає думка, що й самому можна було б бути таким собі романтичним героєм, прокладачем свого шляху, бунтарем, як лорд Байрон, який купав свого ведмедя у ріці Ґранта, що за Кембриджом. Процеси на паузу, і повний вперед. Що робити? Дітлахи знають. Потрібно почати з того, що торочити «от лайно», аби застопорилися процеси мовні. Там «лайно», сям «лайно», і ніхто більше не звинуватить у звичайності. Можна також подумати про якийсь епатажний зовнішній вигляд, наприклад, почіпити шапочку шведської хокейної команди «Юрґорден». Потім можна починати ходити в кіно на дивні фільми (доступно, на жаль, лише в Гельсінкі). Найкраще, звісна річ, відкидати все звичайне і пристойне. Зі спиртним можна й узагалі зав’язати, такий-бо це нудний напій. І кращі знайдуться.

Зрештою, треба визнати, що вигадувати способи покінчити з процесами, вдаючись до дивних дій, — справа непроста. Всі дії вже випробувані та вписані до звичних процесів. Подорожування геть неможливе. Масовий туризм поширився аж до Борно, де людожери проплачені лондонським бюро подорожей. Усі вже спробували секс-туризм у Таллінні. Усі займаються новим мистецтвом і дивляться дивні фільми. Хоч би що то було, усі роблять одне і те саме. Як варіант — є крадіжки авт і пограбування банків, однак не рекомендував би їх навіть найневиправнішим романтикам. А все решта вже придумано, тож звільнення від масових і жахливих процесів не можливе. Я палко заохочую викинути із голови романтичну ідею бунту. У Фінській державі та суспільстві таке більше не проходить. Бездумної і захопливої діяльності немає, бо всі роб­лять бездумні та захопливі речі весь час. Тобто вже ніщо не бездумне і не захопливе. Найкраще отримувати задоволення від життя безжиттєвим життям. Усе-таки це довершено і пристойно. Сьогодні, можливо, ще поб’юся-таки на п’яну голову в місцевому пабі. Не всі ж таке роблять. Або піду подивлюся фільм «Матті»[13]. Надія жевріє. Буржуа завжди мріє про життя нижчого класу.

вернуться

12

Теолог, письменник, етик.

вернуться

13

«Матті» (2006, Фінляндія) — фільм кінорежисера Алексі Мякеля, присвячений знаменитому фінському спортсменові Матті Нюкянену, чотириразовому Олімпійському чемпіонові зі стрибків на лижах з трампліна.

1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 81
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)