Безкінечна війна
- Автор: Холдеман Джо
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Боевая фантастика
Электронная книга - «Безкінечна війна». Краткое содержание книги:
А якщо, на додаток, кожна тактична операція відкидає бійця все далі і далі в майбутнє? Як раз за разом знаходити себе і своє місце у новому незвичному світі, який, дедалі все більш недружній?
Усього лише — сподіватися на солдатську удачу, яка проведе через сотні років війни, допоможе знайти любов і світ, в якому заслужений ветеран зможе відчути себе удома!
Роман «Безкінечна війна» визнаний класикою бойової фантастики. Він нагороджений престижними преміями «Х'юго» і «Неб'юла».
— Говорить Ктінг. Можливо, тільки п'ятдесят. Один офіцер.
— Правильно — п'ятдесят піхотинців ховаються в одному з цих будинків. Але напевно сказати ми не можемо. Може, там тільки десять тельціан, у кожного — по п'ять літаючих палиць, на вибір за настроєм.
Ми маємо одну перевагу — нашу систему зв'язку. Тельціани явно користуються старою модуляцією електромагнітних хвиль.
— Радіо!
— Правильно, як там тебе? Треба називатися, коли говориш. Так от, цілком можливо, що вони не в змозі перехоплювати наші фазо-нейтринні повідомлення. Крім того, перед самою атакою «Надія» скине невелику ядерну бомбу, вона вибухне у верхніх шарах атмосфери прямо над базою тельціан. Їм доведеться перейти на зв'язок по прямому променю — на деякий час. І навіть тоді там буде повно перешкод.
— Чому б… це Тейт. Чому б не скинути бомбу прямо їм на голову? Позбавили би нас від роботи…
— Я міг би навіть не відповідати, рядовий. Але я відповім — вони можуть це зробити. Молися всім святим, щоб вони цього не робили. Тому що удар по базі означатиме загрозу для «Надії», причому атака почнеться негайно, і втекти нам далеко не вдасться.
Тому ми постараємося попрацювати як слід, щоб цього не сталося. Ми повинні вивести базу з ладу, щоб вона вже не могла виконувати свої функції. При цьому потрібно залишити цілим і неушкодженим якомога більше обладнання. І взяти одного полоненого.
— Говорить Поттер. Ви хочете сказати, принаймні одного полоненого?
— Я кажу саме те, що хочу сказати. Тільки одного. Поттер… я звільняю вас від обов'язків командира. Передайте взвод Чавесу.
— Слухаю, сержант. — В голосі явно чулося полегшення.
Кортес продовжував малювати карту і давати інструкції. Була ще одна будова, її функції були очевидні — на даху стирчала велика поворотна антена з параболічним відбивачем. Її ми повинні були знищити, ледь гранатометники наблизяться на дистанцію вогню.
План атаки не відрізнявся детальністю. Сигналом послужить спалах ядерного вибуху. Одночасно кілька робоснарядів з різних напрямків помчать до бази, таким чином ми з'ясуємо їх систему протиповітряної оборони. Ми постараємося звести нанівець ефективність цієї системи, повністю її не руйнуючи.
Негайно після вибуху бомби і атаки робоснарядів гранатометники перетворять на пил сім найближчих до нас «хатинок». Всі ми крізь цей пролом проникнемо на територію бази… що буде далі — залишалося тільки гадати.
В ідеалі ми пронесемося з одного її краю до іншого, знищуючи певні об'єкти і всіх тельціан, крім одного. Але такий результат був вельми малоймовірний, оскільки передбачав майже повну безпорадність супротивника в обороні.
З іншого боку, якщо тельціани з самого початку будуть мати явну перевагу, Кортес віддасть команду рятуватися врозтіч. Кожному був даний індивідуальний напрямок втечі — ми розлетимося в усі сторони. Ті, хто виживе, зберуться в долині, приблизно за сорок «кидків» на схід від бази. Там ми з'ясуємо ситуацію для повторного нападу, після того як «Надія» злегка обробить тельціан.
— І нарешті, останнє, — проскреготав голос Кортеса. — Можливо, деякі з вас відчувають те ж саме, що і Поттер, можливо, деякі вже це відчувають… що ми повинні бути пом'якше, не лити даремно крові і так далі. Але на даному ступені війни ми не маємо права дозволити собі розкіш милосердя. Ворог винен у смерті 449 осіб — це все, що ми знаємо про нього. Ворог без тіні сумніву атакував наші крейсери, і нерозумно було б чекати парламентарів зараз, під час першої наземної сутички.
Противник винен і у смерті всіх ваших товаришів, загиблих за час навчання, і в смерті Хоу, і всіх інших, які неминуче загинуть сьогодні. Я не можу зрозуміти, як і хто може відчувати до нього жалість. Але це не має ніякого значення. У вас є накази, і чорт візьми, ви прекрасно знаєте, що всі з вас отримали постгіпнотичне навіювання, яке я реалізую ключовою фразою перед самим початком бою. Це вам трохи допоможе.
— Сержант…
— Мовчати. У нас мало часу. Всім розійтися по своїх взводах і провести інструктаж. Ми виступаємо через п'ять хвилин.
Командири взводів бігцем повернулися до своїх людей, залишивши Кортеса і нас десятьох, якщо не вважати трьох «Вінні-Пухів», які бродили навколо і лізли під ноги.
ГЛАВА 15
Останні п'ять «кидків» ми просувалися з максимальною обережністю, намагаючись триматися найвищої і найгустішої трави, а випадкові прогалини перебігали. За 500 метрів від передбачуваного розташування бази противника Кортес вислав у розвідку третій взвод, поки всі інші залягли.