Безкінечна війна
- Автор: Холдеман Джо
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Боевая фантастика
Электронная книга - «Безкінечна війна». Краткое содержание книги:
А якщо, на додаток, кожна тактична операція відкидає бійця все далі і далі в майбутнє? Як раз за разом знаходити себе і своє місце у новому незвичному світі, який, дедалі все більш недружній?
Усього лише — сподіватися на солдатську удачу, яка проведе через сотні років війни, допоможе знайти любов і світ, в якому заслужений ветеран зможе відчути себе удома!
Роман «Безкінечна війна» визнаний класикою бойової фантастики. Він нагороджений престижними преміями «Х'юго» і «Неб'юла».
Я вистрілив інстинктивно і взяв дуже високо, але все одно зачепив верхівку захисного міхура одного з тельціан. Пузир зник, а монстр-інопланетянин спіткнувся і впав на землю, стрясаючись судорожними спазмами. З ротового отвору потекла піна, спочатку біла, потім рожева. Останній спазм зігнув тельціанина майже в підкову, і він завмер. Крик його, тонкий високий свист, замовк в той же момент, коли його товариші почали стрибати через нього і на нього. Я посміхався і ненавидів себе за це.
Це був не бій, а бійня, хоча вони перевершували нас чисельно разів у п'ять. У сенсі наш фланг. Тельціани просто йшли і йшли, навіть коли їм довелося перебиратися через барикаду тіл і відсічених кінцівок, що виросла паралельно нашому розташуванню. Земля стала блискучою від червоної тельціанської крові — всі створіння Божі використовують гемоглобін, — і, як і у «Вінні-Пухів», їх нутрощі теж дуже нагадували людські. Хоча я і не фахівець. Мій шолом стрясало від істеричних нападів сміху, поки ми кришили тельціан в криваве місиво, і я майже не почув наказу Кортеса:
— Припинити вогонь… Я сказав припинити, чорт забирай! Піймайте парочку живих, вони вас не вкусять.
Я перестав стріляти, і відповідно всі інші теж. Коли наступний тельціанін вистрибнув на мене через купи димлячих останків, я зробив нирок, намагаючись обхопити його за тоненькі ноги.
Це було все одно, що ловити велику слизьку повітряну кулю. Він вислизнув у мене з рук і продовжував бігти.
Нам вдалося зупинити одного тельціанина простим способом — Навалити півдюжини чоловік на нього зверху. За цей час решта пробігли крізь нашу ланцюг і тепер мчали до ряду великих металевих циліндрів, що нагадували баки, які Кортес вважав якимись складами. Маленька дверцята відкрилася біля основи кожного циліндра.
— Полоненого ми вже взяли! — Крикнув я Кортесу. — Треба прибрати інших!
До них вже було п'ятдесят метрів, і бігли вони з усіх сил. Потрапити було нелегко. Лазерні шпаги виблискували то над біжачими, то брали занадто низько. Один упав, перерізаний надвоє, але інші продовжували бігти і майже досягли дверцят, коли відкрили вогонь гранатометники. Магазини у них були заряджені «п'ятисотками», але струс від вибухів не завдавав тельціанам шкоди, вони падали і схоплювалися знову, невразливі у своїх пузирчатих захисних оболонках.
— Будинки! Вогонь по будинках!
Гранатометники взяли приціл вище і дали новий залп, але бомби тільки обпалювали поверхню будівель, поки одна не влетіла у відкриті дверцята. Циліндр розколовся немов по шву, вивергнувши хмару механічних уламків і язиків блідого полум'я, які миттєво спалахнули і зникли. Тоді решта гранатометників сконцентрували вогонь на відкритих входах до циліндрів, не рахуючи пострілів по решках тельціан, більше для того, щоб не дати їм потрапити в будівлі, чого тельціани, схоже, дуже хотіли. Весь цей час ми пробували дістати тельціан з лазерів, поки вони металися навколо циліндричних конструкцій. Ми підійшли якнайближче, щоб тільки не потрапити під розрив гранат, але все-таки недостатньо для точного прицілу.
Все ж одного за одним ми виводили їх з ладу, крім того, знищили чотири з семи будівель. Потім, коли їх залишилося всього двоє, близький вибух гранати кинув одного прямо в отвір входу. Тельціанин зник всередині циліндра, а залпи вслід не заподіяли обшивці ніякої шкоди. Гранати падали навколо конструкції, стояв гуркіт від вибухів, аж раптом його поглинув могутній подих, немов гігант набрав повні груди повітря, і на місці циліндричної будови прямо по вертикалі пішла аж у стратосферу колона диму, немов накреслена по лінійці. Другий тельціанін перебував у цей час біля основи циліндра. Його розірвало на шматки. Через секунду нас накрило вибуховою хвилею, і я, як перекотиполе, був здутий прямо на купу мертвих тельціан, перекотився через них і був віднесений ще далі.
Коли я все-таки піднявся на ноги, мене охопила секундна паніка — весь боєкостюм був у крові. Але тут я зрозумів, що це тельціанська кров, і паніка пройшла, я відчував тільки бажання вимитися.
— Піймайте сучого сина! Ловіть! Скориставшись замішанням, полонений тельціанин вирвався на свободу і тепер мчав до заростей трави. За ним гнався цілий взвод, але тельціанин зник би, якщо гурт не перекрив би йому шлях до відступу. Я теж побіг в ту сторону, взяти участь у забаві.