Джерело

— Чому б і ні?

— Це ж старий су… Ми не можемо це собі дозволити.

— Можете, якщо захочете. І подумай-но, яке ім'я він собі створив.

— Але він найнестерпніший з усіх старих су…

— Що ж, не мусиш брати його. Обговорімо це якось іншим разом. Просто спекайся Джиммі Кернса.

— Послухай, Еллсворте, в мене немає фаворитів, вони всі для мене однакові. Я позбудуся Джиммі, якщо ти так кажеш. Але я не розумію, що це змінить і що це має спільного з темою нашої розмови.

— Не розумієш, — погодився Тухі. — Але зрозумієш згодом.

— Ґейле, ти ж знаєш, що я бажаю тобі щастя, — казав цього ж вечора Алва Скаррет, вмостившись у зручному кріслі в кабінеті Вайнендового пентхауса. — Ти це знаєш. Ні про що інше я не думаю.

Вайненд витягнувся на кушетці, зігнувши одну ногу і поклавши стопу на коліно другої. Він курив і уважно слухав.

— Я знаю Домінік чимало років, — сказав Скаррет, — задовго до того, як ти почув про неї. Я люблю її, мушу зізнатися, як батько. Але ти повинен визнати, що вона не та жінка, яку хотіли б побачити в ролі місіс Ґейл Вайненд твої читачі.

Вайненд не відповів.

— Твоя дружина — це публічна людина, Ґейле. Автоматично. Публічна власність. Твої читачі мають право вимагати й очікувати від неї певної поведінки. Символічна цінність, якщо ти розумієш, про що я. На кшталт королеви Британії. Ти вважаєш, що Домінік відповідатиме цим вимогам? Сподіваєшся, що вона взагалі дотримуватиметься рамок? Вона найнепередбачуваніша особа, яку я знаю. В неї жахлива репутація. Але найгірше за все — подумай, Ґейле! — вона розлучена! І це після того, як ми змарнували тонни паперу, виборюючи святість домашнього вогнища і чистоту жіноцтва! Як ти примусиш читачів це проковтнути? Як мені представити їм твою дружину?

— Тобі не здається, Алво, що цю розмову краще припинити?

— Так, Ґейле, — відповів упокорений Скаррет.

Скаррет очікував, із важким почуттям відбутої битви, наче після жорстокої суперечки, примирення.

— Я знаю, Ґейле! — радісно вигукнув він. — Знаю, що нам робити. Ми візьмемо Домінік знову до газети і доручимо їй рубрику — геть іншу, об'єднану рубрику про дім. Знаєш, господарські поради, кухня, діти і таке інше. Це відіб'є критику. Покажемо, якою хорошою маленькою домогосподаркою вона стала, попри її помилки юнацтва. Змусимо жінок пробачити їй. Ми започаткуємо нову рубрику: «Рецепти місіс Вайненд». Кілька світлин зроблять своє — ти ж знаєш, картата суконка, фартух і скромно вкладене волосся.