Носороги
- Автор: Йонеско Ежен
- Год: 1993
- Язык: украинский
- ISBN: 5-7715-0394-0
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - «Носороги». Краткое содержание книги:
Беранже. Дивіться, ось пані Беф.
Дезі. Добридень, пані Беф.
Пані Беф. Добридень, пане Папільйон. Добридень панам і паням.
Пан Папільйон. Ну, а де ваш чоловік? Що там у нього скоїлось, він уже й зайти не може?
Пані Беф (сапаючи). Благаю, пробачте йому, пробачте моєму чоловікові… В суботу він поїхав до своїх батьків, і зараз у нього легенький грип.
Пан Папільйон. Ага! В нього легенький грип!
Пані Беф (даючи якогось папера начальникові). Ось він сповістив про це телеграмою. В середу сподівається повернутись… (Майже непритомніючи). Дайте мені води… І сісти…
Беранже виносить на середину сцени свого стільця, й вона сідає, обм’якнувши.
Пан Папільйон (до Дезі). Принесіть їй води.
Дезі. Я миттю! (Протягом кількох наступних реплік вона ходить за склянкою води і дає випити пані Беф).
Дудар (до начальника). У неї, мабуть, серце слабе.
Пан Папільйон. Дуже прикро, що пан Беф не вдома. Але ж не слід отак перейматись!
Пані Беф (ледь вимовляє). Це тому… тому, що від самого дому за мною гнався носоріг…
Беранже. Однорогий чи дворогий?
Ботар (розреготавшись). Сміх, та й годі!
Дудар (обурено). Дайте їй сказати!
Пані Беф (із великим зусиллям підносить руку, показуючи пальцем на сходи). Він там унизу біля дверей. Ніби хоче зайти.
В цю мить загуркотіло. Видно, як від ваги, безперечно значної, обриваються сходи. Зісподу долинає нажахане ревіння. Після того як розвіялась курява від падіння сходів, видно, що сходовий майданчик завис над порожнечею.
Дезі. Боже мій!..
Пані Беф (на стільці, рукою схопившись за серце). Ох! А!
Беранже заходився коло пані Беф, ляскає її по щоках, дає води.
Беранже. Заспокойтеся!
У цей час пан Папільйон, Дудар, Ботар кидаються ліворуч, штовхаючись, одчиняють двері й виходять на оповитий курявою сходовий майданчик; ревіння чути й далі.
Дезі (до пані Беф). Пані Беф, вам краще?
Пан Папільйон (на майданчику). Ось він. Унизу! Справжнісінький!
Ботар. Взагалі нічого не бачу. Це ілюзія.
Дудар. Таж оно він, товчеться внизу.
Пан Папільйон. Панове, нема чого й сумніватись. Він отам товчеться.
Дудар. Він не може піднятися, бо нема вже сходів.
Ботар. Дуже дивно. Що б воно значило?
Дудар (обертаючись до Беранже). Ідіть лишень подивіться, ідіть подивіться на свого носорога.
Беранже. Вже йду. (Беранже йде до сходового майданчика).
За ним Дезі, що відійшла від пані Беф.
Пан Папільйон (до Беранже). Так, ви знавець носорогів, тож дивіться.
Беранже. Я не знавець носорогів…
Дезі. Ох!.. подивіться… як він крутиться. Наче йому щось болить… чого ж він хоче?
Дудар. Він ніби шукає когось. (До Ботара). Ну, тепер ви бачите його?
Ботар (роздратований). Справді, я бачу його.
Дезі (до пана Папільйона). Може, нам привиділось? І вам теж…
Ботар. Мені ніколи нічого не ввижалося. Але внизу таки щось є.
Дудар (до Ботара). А що, що саме?
Пан Папільйон (до Беранже). Це таки носоріг, еге ж? Це той, якого ви бачили? (До Дезі). І ви теж?