Носороги
- Автор: Йонеско Ежен
- Год: 1993
- Язык: украинский
- ISBN: 5-7715-0394-0
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - «Носороги». Краткое содержание книги:
Пан Папільйон. Панове, швиденько. Я не хочу вдаватися до прикрої необхідності стягати штрафи з вашої платні! Пане Дудар, де ваш коментар до закону про боротьбу з алкоголізмом?
Дудар. Я саме дописую, пане начальнику.
Пан Папільйон. Давайте закінчуйте. Це негайно. Пане Беранже й пане Ботар, ви вже звірили коректуру регламентації вин за «контрольованим найменуванням»?
Беранже. Ще ні, пане Папільйон. Але вже чимало зробили.
Пан Папільйон. Давайте корегуйте разом. Друкарня вже чекає. А ви, панно, принесіть мені в кабінет пошту на підпис. Швиденько її віддрукуйте.
Дезі. Слухаю, пане Папільйон. (Іде до свого столика й друкує на машинці).
Дудар сідає на своє місце й починає працювати. Беранже й Ботар за своїм столом, обидва в профіль до зали; Ботар спиною до дверей на сходи; Ботар у лихому гуморі, Беранже млявий та неуважний; Беранже кладе коректуру на стіл і передає рукопис Ботарові; Ботар сідає, щось бурмочучи, а пан Папільйон виходить, хряснувши дверима.
Пан Папільйон. Щасливо, панове. (Виходить).
Беранже (читаючи й правлячи, тоді як Ботар з олівцем стежить за рукописом). Найменування сусла за походженням зветься «контрольованим»… (Править). З одним «н» контрольованим. (Править). Найменування… з двома «н» найменування… Вина контрольованого найменування Бордоського регіону, з долішніх ділянок пагорбів…
Ботар (до Дудара). В мене цього нема. Один рядок вискочив.
Беранже. Повторюю: вина контрольованого найменування…
Дудар (до Беранже й Ботара). Будь ласка, не читайте так голосно. Тільки вас і чути, ви мені не даєте зосередитись.
Ботар (до Дудара, через голову Беранже, поновлюючи нещодавню суперечку, тоді як Беранже ще якусь хвилю править і далі. Він читає, і в нього безгучно ворушаться губи). Це містифікація!
Дудар. Що саме містифікація?
Ботар. Та ваші ж теревені про носорога, хай їм біс! Це ваша пропаганда розпускає такі чутки!
Дудар (відірвавшись від роботи). Яка пропаганда?
Беранже (втручаючись). Це не пропаганда…
Дезі (припинивши друкувати). Тому я й кажу, що я бачила… я бачила… І всі бачили.
Дудар (до Ботара). Просто сміх бере!.. Пропаганда! А навіщо?
Ботар (до Дудара). Отакої!.. Ви це знаєте краще за мене. Не вдавайте невинного.
Дудар (сердито). Хай там як, але мені Понтенегріни грошей не давали.
Ботар (червоний від люті, б’ючи кулаком по столу). Це образа. Я не дозволю… (Підводиться).
Беранже (благально). Пане Ботар, але ж…
Дезі. Пане Дудар, але ж…
Ботар. А я кажу, що це образа…
Зненацька відчиняються двері кабінету начальника; Ботар і Дудар поквапно сідають. В руках у начальника відділу книга приходу на роботу; як тільки він показується, одразу запановує тиша.
Пан Папільйон. Пан Беф сьогодні не прийшов?
Пан Папільйон. Таж він потрібний мені! (До Дезі). А він хоч казав, що хворий і не зможе прийти?
Дезі. Він мені нічого не казав.
Пан Папільйон (відчинивши двері навстіж і заходячи). Якщо буде так і далі, я виставлю його за двері. Він уже не вперше таке виробляє. Я досі заплющував очі, але вже годі… В когось із вас є ключ від його шафи?
Саме в цю мить заходить пані Беф. Під час останньої репліки видно, як вона якомога швидше долає останні сходинки й гвалтовно відчиняє двері. Геть задихана й перелякана.