Ті, що співають у терні [The Thorn Birds - uk]

— Суперово! Лишень подумай: я матиму канікули, ну знаєш, у семінарії теж бувають канікули, як і в університеті. Ми зможемо узгоджувати і проводити їх разом, скажімо, трохи подорожувати Європою, з’їздити додому, на Дрогеду. Ой, Джассі, я ж усе це продумав! Було б класно, якби ти влаштувалася неподалік.

Вона аж засвітилася від радості.

— І справді класно, еге ж? Бо моє життя зміниться у гірший бік, якщо я не матиму змоги з тобою розмовляти.

— Тому я й боявся, що ти залишишся. — Дейн усміхнувся. — Але якщо серйозно, Джас, я хвилююся за тебе. І волів би мати тебе десь поблизу, щоб час від часу бачитися з тобою. Інакше хто ж тоді буде голосом твоєї совісті?

Прослизнувши між шоломом важкоозброєного піхотинця та маскою жриці-провидиці, Дейн пробрався до місця, звідки міг бачити сестру, і сів на підлогу компактним клубочком, щоб на нього ніхто не наступив. Річ у тім, що «Каллоден» мав лише дві вбиральні для зірок, а Джастина ще не втрапила до того розряду. Вона сиділа у загальній вбиральні, де безустанку сновигали люди.

— Чортів старий пеньок, цей кардинал де Брикасар! — випалила Джастина. — Я зненавиділа його тієї миті, коли він трапився мені на очі!

Дейн стримано хихикнув.

— Це неправда, і тобі це добре відомо.

— Правда, правда!

— Ні, неправда. Тітка Енн якось розповіла мені, коли я був на різдвяних канікулах, і можу побитися з тобою об заклад, що ти про це не знаєш.

— Про що я не знаю? — підозріло спитала Джастина.

— А про те, що коли ти була ще немовлям, він годував тебе з пляшечки, а потім змусив тебе відригнути, після чого чукикав тебе, поки ти заснула. Тітка Енн розповіла, що ти була страшенно вередливим малям і не любила, коли тебе брали на руки. Та коли тебе взяв на руки Ральф де Брикасар, тобі сподобалося.

— Це нахабна брехня!

— Ні, не брехня. — Він весело вишкірився. — Тоді чому ти так ненавидиш його тепер?

— Ненавиджу — і все. Він схожий на старого кістлявого стерв’ятника, і мене від нього нудить.

— А мені він подобається. І завжди подобався. Ідеальний священик — ось як називає його отець Ветті. Я гадаю, що й отець Ветті теж ідеальний священик.

— Якщо він так тобі подобається, то піди і трахни його в сраку!

— Джастино!!!

— Ага, нарешті я тебе шокувала! Б’юся об заклад, ти навіть не здогадувався, що я знаю слово «трахатися».

В Дейнових очах затанцювали бісики.

— А ти й справді знаєш, що воно означає? Розкажи мені, Джассі, Нумо, вперед! Благаю тебе!

Вона не могла встояти, коли він піддражнював її; тож її очі теж пустотливо зблиснули.

— Може, одного дня ти, лопух, і справді станеш отцем Прутнем, але якщо ти й справді досі не знаєш, що це таке, то краще й не питай.

Дейн посерйознішав.

— Не хвилюйся, не питатиму.