Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих». Краткое содержание книги:
Адже Тьма, знищена одного разу, чекає лише часу, щоб повернутися знову. Чекає і набирається сил.
Забув, забув про це Річард Сайфер, Шукач Істини! Бо переміг він шимів, підземних духів, і повернув у світ магію. А з магією повернулося в світ і приховане досі Зло.
І на волосині висить тепер не тільки життя коханої Річарда Келен, але й доля всього світу. Бо соноходець Джеган, переможений одного разу, жадає помсти, і тепер влада його — набагато могутніша, ніж раніше. Знову вирушає Шукач Істини битися з силами Тьми. Відправляється, щоб перемогти — або загинути. Відправляється, щоб своєю кров'ю заслужити право на осягнення Шостого Правила Чарівника.
Імперський Орден йде на Ейдіндріл, щоб розколоти Серединні Землі. Навіщо ще їм іти на північ? А захопивши Ейдіндріл, вони розвернуться в бік Д'хари, яка стоїть окремо. Що може більше деморалізувати супротивника, ніж захоплення столиці?
Я не стверджую що це вже вирішено, я лише пояснюю вам, як діє Орден. Це те саме, до чого Річард вже додумався сам. Враховуючи, що насправді ми не в змозі зупинити їх, думаю, що це тільки мудро — приймати реальність такою, яка вона є. Згодні?
Погляд Келен повернувся до карти.
— Я вірю, що у найчорніші часи ми повинні вірити в себе. Я не маю наміру здавати Д'харіанську імперію Імперському Ордену. Ми повинні прагнути вести військові дії якнайкраще, поки нам не вдасться переломити ситуацію.
— Мати-сповідниця права, — зі спокійною владністю промовив Зедд. — У ту війну, що була в моїй молодості, теж бували часи, коли все здавалося безнадійним. Але ми все ж перемогли і відкинули загарбника туди, звідки він прийшов.
Д'харіанські офіцери дружно промовчали. Тоді тим загарбником була Д'хара.
— Але тепер все інакше. То була війна, яку затіяв підступний вождь. — Зедд подивився в очі генералові Мейфферту, потім капітану Циммеру, а потім всім іншим офіцерам. — Під час війни на кожній стороні є і хороші, і погані люди. Річард, як новий Магістр Рал, дав цим хорошим людям шанс.
І в цій війні ми повинні перемогти. Як би не було важко в це повірити, але в Старому світі є хороші люди, яким теж не хочеться жити під чоботом Ордена або воювати за ідеали Ордену. Тим не менше ми повинні зупинити їх.
— Отже, — вказала Келен на карту, — як, по-вашому, поведе війну Джеган?
Уоррен знову постукав по карті на південь від Ейдіндріла.
— Знаючи Джегана і те, як він зазвичай розправляється з противником, думаю, він буде дотримуватися генерального плану. У нього є мета, і він буде вперто просуватися до цієї мети. Ми не робили нічого такого, з чим би йому вже не доводилося стикатися раніше. Враховуючи його величезний досвід, сумніваюся, що цю війну він вважає якоюсь особливою. Я зовсім не применшую наших зусиль — всяка війна підносить свої сюрпризи, і ми піднесли йому кілька вельми неприємних. Однак я веду до того, що в основному ця війна йде так, як він очікував.
У них піде все літо, щоб дістатися до того місця, яке я вам вказав, — враховуючи його звичайну швидкість просування і те, що ви все ж його гальмуєте. Джеган, як правило, завжди просувається повільно, але невідворотно. Він просто кине в бій стільки людей, скільки знадобиться, щоб розтрощити супротивника. Він розуміє, що якщо не квапити події, то супротивник буде тільки довше трястися від страху. А коли Джеган нарешті заявиться зі своєю ордою, противник найчастіше вже готовий буде здатися, так як втомився боятися неминучого.
Якщо ви поставите вашу армію там, де я вам вказав, то зможете захистити Ейдіндріл на всю наступну зиму, а Джеган буде терпляче чекати. Він вже засвоїв, які суворі зими в Новому світі, і не стане вести зимову кампанію. Але влітку, коли вони рушать вперед, Ейдіндріл впаде. Незалежно від того, будете ви стояти на шляху основних сил чи ні. А коли вони увійдуть в Ейдіндріл, ми повинні будь-що-будь утримати Замок Чарівника. Це все, що ми можемо зробити.
У кімнаті запала тиша. Вогонь в каміні не горів. Верна і Уоррен вже поклали речі і були готові рушити в дорогу, як і більша частина армії. Уоррен і Верна покидали свій будинок. Келен зиркнула на фіранки, які давним-давно пошила для них. Весілля здавалася невиразним спогадом.
А її власне весілля і зовсім сном. Коли вона прокидалася, Річард здавався їй привидом. Отупляюча, нескінченна напружена війна була єдиною реальністю. Іноді їй навіть здавалося, що вона взагалі його вигадала, що насправді його ніколи й не існувало зовсім, і того щасливого літа в горах ніколи не було. І ці сумніви жахали куди більше, що вся орда Джегана.
— Уоррен, — м'яко запитала Келен, — а що далі? Що станеться наступного літа, коли вони захоплять Ейдіндріл?
Уоррен знизав плечима:
— Поняття не маю. Може, Джеган на деякий час задовольниться переварюванням Ейдіндріла, встановлюючи контроль на Серединними Землями. Він вірить, що його обовязок перед Творцем — привести все людство під владу Ордену. Але рано чи пізно він рушить на Д'хару. Келен подумала і звернулася до Капітана Ціммер:
— Капітан, піднімайте своїх людей. Поки ми збираємося, нагадуйте Джегану, що наші мечі ще гострі. Капітан, посміхнувшись, притиснув кулак до серця. Келен оглянула всіх присутніх.