Останній пророк

С. 86: Це [спокутування] => спокушування самого… Єдиного!..

С. 96: Високий, довгий, увесь [стрімкість начеркнута] => стрімкість, начеркнута здолу нагору чиїмось свобідним зусиллям…

С. 97: З [зацілілої] => заціпілої руки ледве висвободили кадило.

С. 146: Невже ж він, славетний Публій [Квінктілій] => Квінтілій Вар, не ущасливить своєю присутністю цього дому на дальші дні!

С. 215: І її виявляли Давидові всі гебронці, вступаючись шанобливо з дороги цій сивовійній скупченості, цій причаєній [мудрости] => мудрості.

С. 273: Знудженим рухом засунув він руку до бганок плаща і витяг [збиток] => звиток пергамену.

С. 336: Ні, ні, так не [смію] => сміло бути!

С. 347: Якої [корнети] => користи міг дочекатися він від голого галілейця?

С. 376: З [таких як] => таких, як ти, зелоти не бувають!

С. 468: Сам не пам’ятаючи, як [попрошав] => попрощав Закхея, сидів самотній на своєму даху, дивлячися на Єрусалим.