"Сатурна" майже не видно

Із підпільного обкому — Маркову.

«Павло бачив інженера вдруге і тепер, мабуть, востаннє. На жаль, це сталося раніше, ніж ми одержали Вашу радіограму відносно зовнішності Андросова. Іншу можливість для виконання вашого завдання ми навряд чи матимемо. Русакова відпускали на кілька годин до міста в зв’язку з тим, що їх незабаром відправляють. Йому довіряють. Привіт. Олексій».

Із Москви — Маркову.

«Русакова чекаємо з нетерпінням. Додатково по Андросову. Ми знайшли підполковника Маслова — секретаря партійної організації, де розбиралася справа Андросова. Він вважає, що в пропажі документа Андросов безпосередньо не винен, але з незрозумілих мотивів чи то з фальшивого чуття товариськості, щоб вигородити інших, він усю вину взяв на себе і при цьому поводився визивно, що й було причиною прийняття крутого рішення. Після відчислення в резерв багато пив, а перед самою війною захворів. Жив він у Ризі самітний, сім'ї в нього нема. Допускається, що в сум'ятті евакуації про нього, хворого, забули. При орієнтації Рудіна все це дуже важливо. Якомога старанніше розробіть разом з Рудіним варіанти його розмови з Андросовим. Очевидно, що його ахіллесова п'ята — образа. Привіт. Старков».

Із підпільного обкому — Маркову.

«За всіма даними, Русаков виїхав. Привіт. Олексій».

Із Москви — Маркову.

«Русаков прибув щасливо. Повідомляю одержані від нього дані. Андросов займається первинною перевіркою всіх російських військовополонених, які надходять до «Сатурна» і помічені для вербування в агентуру. За його порадою приймають рішення брати людину в агенти чи відправляти назад у табір. Підтверджується, що у відділі підготовки документів для агентів працює другий росіянин і теж колишній радянський офіцер — Щукін. Андросов — розумний, вольовий, зросту вище середнього, блондин. Шевелюра світла, рідка, з нахилом до лисини. Голубі очі. Ці дані збігаються з нашими. В німецького начальства користується повним довір'ям. Що ж до інших російських співробітників «Сатурна», в тому числі про Щукіна, відомості інженера дуже мізерні. В апараті «Сатурна» на дрібних незначних посадах є й російські емігранти старої формації, які ворогують з росіянами типу Андросова. Німці ставляться до них зневажливо. Крім того, є кілька росіян, яких Німеччина одержала від Маннергейма з числа полонених російсько-фінської війни. Вони оброблені краще за інших і становлять серйозну небезпеку, використовуються на важливіших посадах, зокрема на викладацькій роботі. По-моєму, слід прискорити відправку Рудіна. Привіт. Старков».